4 липня 1775 р. генерал Текелій підійшов до Січі з 10 піхотними полками, 8 кавалерійськими, 13 донськими полками і 37 ескадронами. І зажадав до себе козацьку старшину.
Останній кошовий війська запорозького Петро Кальнишевський зібрав раду, спитав козаків, що робити. На Січі на той час не було й 10 тис. чоловік і захищатись було безцільно. Козаки розуміли, що кошовий каже правду. Але думка про руйнування Січі була страшною. По словам народної пісні, козаки просили кошового:
Позволь, батьку атамане, Нам на башти стати. Не дамо ми москалеві Січу руйнувати. Не пізволиш мушкетами, Позволь кулаками, Щоб хоч слава не пропала Поміж козаками.
Кальнишевський зі старшиною вирішили здатися. Текелі арештував їх, та вступив на Січ і зруйнував її вщент. Так закінчила своє існування Запорізька Січ, яку називали найдемократичнішою республікою і яка проіснувала 259 років.
Г. Сергієнко
| 
