Покликана зберігати й упорядковувати архівні багатства краю, Чернігівська губернська вчена архівна комісія (далі - ЧАК) мала перед собою надзвичайно широке поле діяльності. У Чернігові й регіоні протягом кількох століть нагромадилась велика кількість документальних пам'яток.
Після утворення 1781 р. Київського, Чернігівського і Новгород-Сіверського намісництв мате­ріали Генерального малоросійського архіву колишньої Гетьманщини були розподілені між намісництвами, а документи, що мали загальний характер і стосувались усієї Лівобережної України, були 1786 р. перевезені з Глухова до Чернігова й розміщені в будинку колишньої Чернігівської полкової канцелярії. Архівні скарби Чернігівщини приваблювали багатьох відомих істориків - О. Шафонського, Д. Бантиша-Каменського, М. Маркевича, О. Лазаревського тощо.
Таким чином, на час створення архівної комісії в Чернігові були сконцентровані значні архівні комплекси й існувала традиція їх вивчення. У програмі діяльності ЧАК, опрацьованій 1895 р., архівній справі були присвячені три перші пункти з десяти.
По-перше, комісія мала розглядати справи, призначені в губернських та повітових установах до знищення, і виокремлювати з них для постійного зберігання документи, що мали наукову цінність.
По-друге, йшлося про виявлення документів з історії Чернігівщини, що зберігались в Мос­ковському архіві Міністерства юстиції, інших губернських архівах, та їх копіювання.
По-третє, ЧАК мала збирати відомості про приватні архіви регіону.
Досить повільне розгортання роботи комісії в основному напрямку - розбиранні старих справ і створенні історичного архіву - пояснюється низкою причин. Перш за все, ЧАК не обмежувалась цією діяльністю, а займалась археологічними дослідженнями, збирала музейні експонати. Бракувало й кваліфікованих спеціалістів у галузі архівної справи.
Але головною перешкодою були недостатньо чітко визначені правовий статус комісії, межі її компетенції, гарантії надання приміщень і фінансування, порядок взаємин з місцевими установами, через що доступ членів ЧАК в архіви установ цілком залежав від позиції губернської або повітової адміністрації.
14 листопада 1902 р. на засіданні ЧАК зазначалося, що крім справ канцелярії Городнянського повітового предводителя дворянства до комісії від початку її існування надходили невеликими пар­тіями (від 40 до 80) справи Сенатського архіву, які передавалися Сенатом до місцевих наукових това-риств.
21 грудня 1902 р. на засіданні ЧАК обговорювалось питання про розгляд описів справ, призна­чених до знищення, у колишньому Чернігівському управлінні державним майном, переведеному до Могильова. Принципово важливим був висновок комісії про те, що всі без винятку старі справи першої половини XIX ст. мають бути передані на постійне зберігання.
У 1903 р. члени комісії приступили до впорядкування та описування власного архіву. Перед­усім було виокремлено 3020 справ під назвою «Сенатський архів». Частина їх була описана в додатку до 5-го випуску «Трудов» ЧАК. Було також розпочато описування документів, переданих до комісії
Городнянським повітовим предводителем дворянства М.Д. Карвольським-Гриневським. Водночас П.М. Добровольський розбирав і вивчав архівні матеріали Чернігівської чоловічої гімназії3 . Того ж таки року почесний член комісії князь Ф.О. Куракін подарував ЧАК 60 рукописних планів міст Черні­гівської губернії і різних споруд в них, побудованих за ініціативою його предка - малоросійського генерал-губернатора О.Б. Куракіна.
Протягом 1905-1908 рр. установи надсилали до комісії тільки описи справ для отримання вис­новку про можливість їхнього знищення за браком місця в архівах. Але ЧАК залишалась на принци­повій позиції - не давати дозволу на знищення документів тільки за описами без проведення попередньої експертизи.
У 1909 р. архів комісії збагатився низкою цікавих документів. Колишній голова комісії В.Д. Голі-цин передав листи російською і польською мовами кінця XVII - початку XVIII ст. Цінний дарунок надійшов від Новгород-Сіверського повітового предводителя дворянства Є.О. Судієнка - три оригі­нальні царські грамоти XVII ст.
ЧАК розглядала на своїх засіданнях і питання про стан чернігівських архівів. Так, на засіданні 22 березня 1911 р. член комісії П.Я. Дорошенко ознайомив присутніх з долею архівної спадщини Лівобережної України XVII - XVIII ст. Як відомо, 1880 р. значну її частину було передано до Харко­ва, в розпорядження !сторико-філологічного товариства при тамтешньому університеті. Члени комісії виступили проти подальшої передачі до Харкова документів губернського правління. На їхню думку, більш прийнятним місцем для зосередження цих матеріалів міг би бути Московський архів Міністер­ства юстиції4 .
Новий правитель справ комісії В.Л. Модзалевський активізував діяльність ЧАК в галузі архівної справи. Значно зросла кількість описів справ, що надходили на розгляд комісії з установ різних гу­берній. Протягом 1911-1912 рр. у ЧАК були опрацьовані описи, надіслані з Овруча, Луцька, Володи-мира-Волинського, Житомира та інших міст.
Поповнювався й архів комісії. У 1911 р. до нього надійшли листи до ГМ. Руденка, Б.Д. Грінченка і М.Л. Кропивницького щодо розвитку театру, особисті документи П.М. Добровольського. Коно­топська повітова земська управа передала документи, свого часу отримані від О.М. Лазаревського5. У 1914 р. до архіву ЧАК надійшли 8 томів Рум'янцевського опису, що зберігалися в губернському статистичному комітеті. Комісія також домоглася передачі справ Чернігівського і Новгород-Сіверсько­го намісницьких правлінь (відповідно 393 і 9316 справ). Того ж таки року комісія отримала з архіву Полтавського губернського правління 87 планів та карт міст і повітів Чернігівської губернії.
З ініціативи В.Л. Модзалевського на засіданні 12 квітня 1914 р. було обговорено стан архівів губернії і створено спеціальне бюро, яке мало розробити програму обстеження. У процесі її реалізації з'ясувалось, що з 88 обстежених архівів тільки 10 перебували у задовільному стані. З початком воєн­них дій діяльність комісії загальмувалась і поступово зійшла нанівець.
Незважаючи на постійний брак коштів, спеціалістів, приміщень ЧАК провела значну роботу щодо збирання архівних матеріалів, їхнього описування і публікації найбільш цікавих документів на сторінках своїх «Трудов». Кращі традиції ЧАК у своїй діяльності продовжує Державний архів Черні­гівської області.

Онлайн путеводитель по Чернигову