Азовське козацьке військо - створене в 1832 р. з числа козаків Задунайської Січі, які перейшли на бік Росії під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. Першим наказним отаманом війська був Йосип Гладкий - останній кошовий отаман Задунайської Січі, який ініціював цей перехід.
Військо отримало землі на західному боці Азовського моря, між Бердянськом і Маріуполем, і заснувало дві станиці — Микільську і Покровську. Згодом до війська було прилучено Петрівський Посад і село Новоспасівське.
В мирний час команди азовських козаків на баркасах відбували берегову службу вздовж східних берегів Чорного моря - від Керченської протоки до м. Поті. Під час війни військо було зобов'язане виставляти морський батальйон для охорони та оборони узбережжя, піший козацький напів-батальйон і флотилію малих морських човнів для крейсерування вздовж узбережжя.
Протягом 1862—1866 рр. більшість азовських козаків (1117 сімей) було переселено на Кубань. Указом від 11 жовтня 1864 р. Азовське козацьке військо скасовано, а його клейноди передано Кубанському козацькому війську.
Є. Петренко
| 
