Микола Ханенко (1691—1760 рр.)- Внук гетьмана Правобережної України, вчився у Київській академії та Львівській братській школі. Служив у війську. В 1721 р. — генеральний канцелярист, потім полковий судця та полковий обозний Стародубського полку, у 1741 — генеральний хорунжий. Щоденник написаний у Москві. Він охоплює першу половину 1722 р. Це щоденні записи про те, коли, де й з ким зустрічався гегьман, які документи він надсилав цареві або Іноземній колегії, а також Генеральній Військовій канцелярії. Наводяться укази гетьмана про боротьбу з селянами-втіка-чами, укази російського уряду про відправлення 10 тис. козаків до Царицина. Тут же є вказівки на свавілля старшини, привласнення нею державних грошей. Йдеться про податки селян і козаків, про скарги на загарбання їхніх земель козацькою старшиною. Вперше щоденник був опублікований О. Бодянським у "Чтениях общества истории и древностей Россий-ских". Окремим виданням вийшов у 1858 р. Яків Маркевич (1696—1770 рр.) — представник української старшини. В 1713 р. закінчив Києво-Могилянську академію. Почав службу значковим військ, товаришем, був наказним лубенським полковником (1721, 1723—1725 рр.), членом Генеральної лічильної комісії (1736—1739 рр.), бунчуковим товаришем (з 1740). В 1762 р. відправлений у відставку в званні генерального підскарбія. Упродовж 50 років вів щоденник, який називав "домашнім протоколом". Його обсяг становить 10 томів. Рукопис відкривається "Хронікою 1652—1715 рр.", складеною П. Полуботком, тестем Я.Маркевича. Записи за 1716—1717 рр. короткі, наступні значно повніші. У щоденнику Я. Маркевич подав докладні відомості про господарство, життя і побут козацької старшини, про взаємовідносини з підлеглим селянством, про стан розвитку тодішніх сільсько-господарських ремесел, торгівлі тощо. Уперше зі скороченням і в перекладі на російську мову щоденник за 1717—1767 рр. був опублікований правнуком автора О. Маркевичем під назвою "Щоденні записки Якова Андрійовича Маркевича" (т. 1—2, М., 1859 р.).
| 
