Село Красне Бахмацького району Чернігівської області налічує 1056 осіб населення та 474 дворів. Відстань від м. Бахмач - 45 км. Центр сільської ради, якій підпорядковані села Карпенкове, Пирогівка, Тасуїв. Через село проходить автомобільний шлях Київ - Конотоп.
Поселення відоме з дотатарських часів. Від ворожих зазіхань було обнесене земляним валом, залишки якого нині ще помітні.
Першими жителями Красного були Краснов, Постовит, Осадчий, Черевко, Головань. Старшим серед них був Краснов. Вважають, що його прізвище і дало селу таку назву.
За іншою версією село отримало свою назву від червоних дубів, які росли на цій місцевості, вражаючи всіх своєю незабутньою красою.
Містечко було розташоване на річці Тютчая (Вовняна), яка, напевне, в той час була значною водною перешкодою. Красне стояло на правому високому березі, обнесене земляним валом, як і більшість укріплених міст того часу.
На початку другої половини XVII століття це вже було велике село. За переписом 1654 року в Красному налічувалося 67 козацьких дворів і 160 дворів міщан.
Значна частина населення займалася землеробством. Розвивався млинарний промисел.
У 1897 році в селі нараховувалося 923 двори і 5157 жителів. На кошти прихожан побудовано дві дерев'яні церкви: у 1894 році - Казанську, а в 1905 - церкву Різдва Богородиці. Крім того, в селі була земська школа, в якій навчалися переважно діти заможних селян.
Початок революційної пропаганди пов'язаний з ім'ям Ю.Д.Мельникова, уродженця села Красного, який увійшов в історію як організатор перших марксистських гуртків у Харкові, Ростові-на-Дону, Києві.
Під час революції 1905-1907 років селяни брали участь у розгромі економії цукрозаводчика Терещенка на станції Калинівка.
У січні 1918 року в Красному було встановлено радянську владу. Жертвами Голодомору стали 28 осіб.
На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 1014 жителів села, з них 418 за мужність і відвагу нагороджено орденами й медалями.
На честь воїнів-односельців, що загинули (462 чоловік) під час Великої Вітчизняної війни, в 1974 році встановлено пам'ятний знак. На братській могилі жертв фашизму та радянських воїнів, полеглих при визволенні села 1943 року, споруджено надгробок.
У селі Красному діяло господарство колгоспу "Жовтень". На сьогоднішній час на території села діють: СТОВ "Промінь", ЗОШ І—III CT., Будинок культури на 400 місць, бібліотека (4,5 тисяч книг), відділення зв'язку, лікарська амбулаторія, дитячий садок, Свято-Казанська парафія УПЦ. Поблизу Пирогівки виявлено поселення доби неоліту, а на околицях Красного -давньоруське городище.
Село Карпенкове розташоване на відстані 2 кілометрів на схід від села Красне. Населення - 72 чоловіки, 44 двори.
Село Пирогівка розташоване на відстані 3-х кілометрів на південь від села Красне. Населення - 8 чоловік, 6 дворів.
Село Тасуїв розташоване на відстані 1 кілометр на схід від села Красне. В селі знаходиться 27 дворів, населення - 51 чоловік.
Дякую. У мене відомості лише за 2006-й рік. За якихось 5 років населення села зменшилось майже на 18 відсотків. Якщо далі піде такими ж темпами, то років за тридцять від нього залишаться лише згадки в інтернеті. Посилання в Вікіпедію ви додавали?
Немає за що! Нажаль українське село потихеньку вимирає - тут вже нічого не вдієш... Є ще села, в яких і по шість хатинок залишилося. А стосовно Вікіпедії, ми туди постійно додаємо посилання, щоб більше людей дізналося про історію своєї малої Батьківщини
Правильно робите. Це якраз той випадок, коли інтереси бізнесу співпадають з інтересами місцевих громад. Я просто думав, що це серед земляків з'явився хтось зацікавлений. Сподіваюся з вашою допомогою їх знайдеться більше:)
Дякуємо Сергій. Можливо Ви неправильно нас зрозуміли, в жодному випадку наш інтернет сайт не має відношення до приватного бізнесу, а навпаки має відношення до взаємодії між інтернет сайтом та місцевими громадами і містами на основі безкоштовного розміщення інформації про тей чи інший населений пункт. Але, як розумієте, одна людина не може вчасно справитися з великим обьємом інформації, яка надходить на нашу електронну адресу.
