Кількість населення 795 осіб, дворів 560. Відстань від райцентру 30 км.
Центр сільської ради. Розташоване на південний схід від міста Бахмача на річці Яцунці.
Засноване в середині XVII століття вихідцями з Волині.
За переказами, першими поселенцями були Рогуля, Євтух, Хилько, Чайка, звідки назви Рогулівка, Євтухівка, Хільківка, Чайківка.
За 5 кілометрів від села, по дорозі на Красний Колядин, при так званому Бугаєвому хуторі, нині урочище Дроздове, знаходився укріплений городок, обнесений валом вище 2 метрів, рештки якого збереглися до цього часу.
У період розкріпачення пан Скоропадський та акціонерне товариство збудували цукровий завод, дві ґуральні та ряд водяних млинів, які згодом були спалені повсталими селянами.
У 1870 році Голінка стає волосним центром Конотопського повіту, до якого входили села Кошари, Гайворон, Дептівка, Григорівка. В селі було введено волосне правління і сільська розправа.
У 1886 році збудовано дерев'яну Преображенську церкву і при ній відкрито церковно-приходську школу. Згодом у 1897 році збудовано двокласне чоловіче міністерське училище на 200 осіб, яке потім стало реальним, а після 1917 року перетворено в семирічну школу.
На 1886 рік у селі - 351 двір з населенням 3246 жителів, а на 1897 рік - уже 770 дворів з населенням 5778 жителів. Спочатку в селі проходив один ярмарок на рік, а на кінець XIX століття уже три.
У 1906 році в селі збудовано дерев'яну Михайлівську церкву.
Наприкінці грудня 1917 року в селі встановлено радянську владу. Після звільнення від денікінців у грудні 1918 року створено комітети незаможних селян.
У 1928 році організовано перший ТСОЗ. У 1929 році він став сільськогосподарською артіллю "Гуртова нива".
У 1932 році в селі створено ще 4 колгоспи.
Жертвами Голодомору стали 9 осіб.
13 вересня 1941 року село окуповане фашистами. У роки окупації розстріляно 18 активістів села, до Німеччини вивезено 50 молодих людей.
У вересні 1943 року фашисти, тікаючи з села, підірвали міст через річку Ромен, спалили колгоспні двори, хлібні склади, 70 дворів колгоспників і пошкодили школу.
У післявоєнний період 412 односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, та воїнам, які полягли при визволенні села, встановлено пам'ятники.
273 односельчани за героїзм у роки війни нагороджені орденами і медалями.
У 1950 році 5 колгоспів об'єднано в колгосп імені Жданова, а в 1963 році його перейменовано в колгосп "Україна". У селі працювали школа, де навчалося 485 учнів, лікарня на 25 ліжок, ветеринарна дільниця, аптека і ряд магазинів.
У 70-х роках зростає добробут селян. Збудовано 172 нових житлових будинків, сільський клуб на 350 місць. На місцевому цвинтарі встановлено надгробок на могилі борця за радянську владу Н.К. Гузя, який загинув у 1918 році.
Нині в селі працюють СТОВ "Україна", фермерські господарства, відділення зв'язку, ЗОШ І—III ст., лікарська амбулаторія, аптека, Будинок культури на 350 місць, бібліотека (13 тисяч книг), Спасо-Преображенський храм УПЦ.
Відомий уродженець Голінки - художник Є.Д. Луценко.
|
