Кількість населення 706 осіб, дворів 348. Відстань від райцентру 35 км. Центр Гайворонської сільської ради, якій підпорядковані села Восьме Березня, Нечаїв, Червона Зірка, Шевченкове. За 2 кілометри від нього проходить залізниця Бахмач-Ромни. Гайворон розміщений на річці Басанці або Гайворон, притоці річки Ромна. Відоме з першої половини XVII століття під назвою "городище Гайворон". В 1751 році "...населення Гайворона - 3820 і хутор Нечай - 71. Церква Покрови Пресвятої Богородиці. Дерев'яна, старої будови. Оновлена 1889 року. Школа земська." Після скасування полкового устрою Гайворон 1782 р. відійшов до Борзнянського повіту Чернігівського намісництва. Радянську владу встановлено в січні 1918 року. З 1919 року в селі почали створювати перші ТСОЗи. У 1920 році в маєтку поміщика Салогуба створено плодоовочевий радгосп, який мав 35 га землі, а в 1924 році - артіль "Бджола" на площі 60 гектарів. У 1930 році в селі створено 7 колгоспів: "Перемога", "Червона зірка", "Перше Травня", "Друга п'ятирічка", "Імені Ворошилова", "Червоний шлях", "Восьме Березня". Жертвами Голодомору стали 4 особи. На території села і навколо нього багато торфових родовищ (до 200 га). З 1984 року створено Гайворонський гідрологічний заказник. У 1937 році в селі створено торфопідприємство, яке підпорядковувалося Чернігівському обласному паливному тресту. З 1990 року торфодобування припинилося. У 1950 році всі колгоспи були об'єднані в один - "Перемога", через 5 років знову утворено два: "Перемога" і імені Куйбишева, а в 1960 році остаточно об'єднано в один колгосп - "Перемога". Перша школа в селі збудована в 1874 році, а в 1911 році за кошти земства збудовано нове її приміщення. У 1896 році в селі було створено гурток аматорів театру. Спочатку артисти обмежувалися влаштуванням різдвяних свят, грали "Козу", народну драму "Страта царського сина Адольфа". Перед початком вистави грали самодіяльні музики. Зібрані гроші аматори передавали на користь бідняків та потерпілих від пожежі. У 1902 році аматори грали "Назара Стодолю" Т.Шевченка та "Бувальщину" А. Вельсовського. З 1909 року колектив ставив вистави у сусідніх селах. У перед¬революційні часи до гуртка увійшли вчителі. Ставили п'єси М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, С. Васильченка. Колектив працював до кінця 20-х років XX століття. На честь радянських воїнів, що загинули в 1943 році при визволенні села від гітлерівців, воїнів-односельців (530 чоловік), полеглих на фронтах Великої Вітчизняної війни, і 19 активістів, закатованих гітлерівцями, встановлено пам'ятний знак. У Гайвороні похований Герой Радянського Союзу О.Н.Арапов. Нині в селі діють комунальне підприємство "Орієнтир", фермерські господарства, ЗОШ І—II ст., Будинок культури, бібліотека, ФАП, Покровський храм УПЦ. Поблизу села знаходяться кургани скіфського часу (У-ІП ст. до н.е.). За 4 км від села на березі р. Ромен археологами виявлено поселення ІІ-го тисячоліття до нашої ери, городище та поселення ІХ-ХШ століть.
Село Восьме Березня. Населення - 33 особи, 20 дворів. Розташоване від Гайворона на відстані 7 кілометрів на схід. У селі працювали клуб і школа. У 1930 році створено колгосп "Восьме Березня", який проіснував до 1950 року, а потім приєднаний до колгоспу "Перемога". У селі народився Г.М. Охріменко - контр-адмірал флоту, герой Югославії.
Село Нечаїв. Населення - 8 осіб, 5 дворів. Розташоване на схід від Гайворона на відстані 3-х кілометрів. Перша згадка про село датується 1751 роком. На той час в селі було 71 господарство. В селі працювали торфодільниця і майстерня.
Село Червона Зірка. Населення - 28 осіб, 21 двір. Розташоване на захід від села Шевченкове на відстані 2-х кілометрів за залізничною колією. Село почало заселятися на початку XX століття. У 1930 році в селі створено колгосп "Червона Зірка", який проіснував до 1950 року, а потім приєднався до колгоспу "Перемога".
Село Шевченкове. Населення - 46 осіб, 26 дворів. Розташоване на північний захід від Гайворона. Село заселялося згідно Столипінської земельної реформи та в перші роки радянської влади. В селі з 1930 по 1970 роки розміщалося торфопідприємство. Колективне підприємство "Червона Зірка" працювало з 1930 по 1950 рік. У 1950 році встановлено пам'ятник Т.Шевченку.
