Туристично-екскурсійний маршрут “Історичні перлини Чернігівщини” розрахований на найширше коло екскурсантів, є важливою складовою історико-культурного просвітництва народу, поширення знань щодо розвитку української державності, духовних основ нації.
Екскурсія розрахована на учнівську та студенську молодь, людей середнього віку, пенсіонерів та на людей, які захоплюються краєзнавством та досліджують історії рідного краю.
Козелець — районний центр, розташований на р. Остер, на автомагістралі Одеса – Санкт-Петербург, за 65 км. від обласного центру.
Вперше згадується у XVстолітті. У XVII – XVIII ст. Козелець був сотенним містечком, з 1696 року тут розміщувався центр Київського полку, а з 1782 р. – повітове містечко.
Увагу туристів привертають собор Різдва Богородиці (XVIII ст., арх. А Квасов, І.Григорович-Барський), будинок полкової канцелярії Київського полку (XVIII ст.), садиба Дараганів з кам’яницею (XVIII ст.).
Лемеші— тут збереглися пам’ятки та пам’ятні місця, пов’язані з життям родини Розумовських, що вийшла у великий світ зі злиденного селянського подвір’я . На місці хати, де народились і виросли брати Розумовські (Олексій – став чоловіком російської імператриці Єлизавети, Кирило – гетьманом України) стоїть будівля земської школи (поч. XX cт.), яку в пам’ять про славетних предків в 1911 році збудував один з австрійських нащадків роду – Каміл Розумовський.
Цікавою пам’яткою архітектури є Трьохсвятительська церква (1755 р., арх. І. Григорович-Барський), збудована родиною Розумовських.
Ніжин — вперше згадується у літописі „Повість минулих літ” (1078 р.) З XVII ст. місто відоме як прикордонна фортеця у складі Польської держави. У 1648 р. Ніжин стає полковим містом. Це – одне з не багатьох населених пунктів України, в якому майже повністю збереглась історична забудова центральної частини міста (XVII – XIXст.). Серед найцікавіших пам’яток будівлі Поштової контори (XVIII ст.), старовинної аптеки (XVIII ст.), житлові будинки, культові споруди. 14 красунь – церков прикрашають місто на р. Остер.
Крути— залізнична станція. Тут 29 січня 1918 року відбувся бій між Київськими студентами і військами Червоної армії. За часів незалежності національно – демократичні сили сформували традицію вшанування пам’яті юнаків, що загинули під Крутами. В 2006 році за участю Президента України відбулося відкриття Меморіалу “Пам’яті Героям Крут”. Створені скульптурні композиції „Колона” і „Шинель”.
Батурин: Засновано на початку XVIIст. Вперше згадується у документах 1625 р. у зв’язку зі спорудженням Батуринської фортеці, що у 1664 р. витримала натиск військ польського короля Яна Казимира. У 1654 р. Батурину було надано Магдебурзьке право.
У 1669-1708 рр. і 1750-1764 рр. Батурин був резиденцією гетьманів Лівобережної України. У 1708 р. під час Північної війни, після переходу гетьмана І. Мазепи на бік Карла XII, місто було взято російськими військами під командуванням О. Меншикова та спалено. Гетьманську резиденцію за наказом Петра І було перенесено до Глухова. У 1760 р. 1 Батурин подаровано гетьману К. Розумовському.
Будинок Генерального судді В.Кочубея.Цегляний, одноповерховий, з двокамерним підвалом, розташований у давньому парку. У 1699-1708 рр. належав генеральному судді Лівобережної України В. Л. Кочубею (1640-1708 рр.). Багаторазово руйнувався та відновлювався. У XIXст. добудований і заново обкладений цеглою. Старий будинок є південною частиною сучасної будівлі. У 1975 р. у будинку В. Кочубея відкрито Батуринський історико-краєзнавчий музей.
Палац К. Г. Розумовського.Великий палацово-парковий комплекс споруджено у 1799-1803 рр. на замовлення К. Г. Розумовського на околиці Батурина за проектом архітектора Ч. Камерона. Зберігся головний корпус палацу, побудований у стилі класицизму, прямокутний у плані, з виступами-напівротондами на бічних фасадах. Єдиний в Україні зразок “кубічної”, центричної композиції палацу.
Воскресенська церква.Споруджено у 1803 р. у стилі ампір. Хрестова у плані, одноапсидна, однобанна, з дзвіницею над західним притвором. У 1803 р. в ній поховано гетьмана України Кирила Григоровича Розумовського.
Пам’ятний хрест.У квітні 2004 р. на території Цитаделі було встановлено пам’ятник жертвам Батуринської трагедії — величезний кам’яний хрест із бронзовою фігурою розіп’ятого Ісуса Христа.
ЦитадельБатуринської фортеці. Була відновлена в 2008 р., в себе включає: фрагменти оборонних стін із в’їзною брамою та баштами, Гетьманський будинок, Гетьманську скарбниця, дерев’яну церкву Воскресіння Господнього.
Могила видатного українського бджоляра П.І. Прокоповича:
Петро Іванович Прокопович — основоположник вітчизняного бджолярства, науки про бджільництво, винахідник рамкового вулика народився у 1775 році в с. Митченках теперішнього Бахмацького району в сім’ї священика.
З нагоди 104 річниці смерті П.І.Прокоповича у 1954 році згідно з рішенням виконкому Чернігівської обласної ради народних депутатів на його могилі встановлено пам’ятник великому землякові.
У 2008 р. встановлено новий пам’ятник видатному земляку.
На простому фронтоні монумента відлито в чавуні барельєфне зображення славетного бджоляра. Нижче напис і шестигранний стільник, прикрашений букетиком квітучої конюшини, над яким в’ються невтомні трудівниці бджілки.
“Ганнина Пустинь”— історико-меморіальний музей — заповідник Пантелеймона Куліша, що створений на території відродженої садиби Білозерських–Кулішів на хуторі Мотронівка Борзнянського району. Увагу відвідувачів привертають відтворені будівлі, ставок, сад, впорядкована територія, могили подружжя.
Чернігів — обласний центр, одне з найстаріших міст України, з понад 1300 річною історією. Свого часу перший президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський назвав Чернігів “Українською Равенною”.Тут знаходяться третина Східноєвропейських пам’яток архітектури домонгольського періоду – Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.), Борисоглібський собор (ХІІ ст.), Успенський собор Єлецького монастиря (ХІІ ст.), Іллінська (ХІІ ст.) і П’ятницька (кінець ХІІ ст. – початок ХІІІ ст.) церкви. Всі вони перебувають у складі Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", який включає також комплекс Антонієвих печер (ХІ-ХІІ ст.), Єлецький і Троїцький монастир, курган "Чорна могила" і курганний могильник на Болдиних горах, колегіум (1700), полкову канцелярію (будинок Мазепи, кін. XVII cт.), Катерининську церкву (початок XVIII ст.). У фондах заповідника зберігається 70 тисяч експонатів, які становлять основу постійних виставок.
Заклади розміщення:
Готель “Придеснянський” (м. Чернігів, вул. Шевченка, 99-а; тел. 95-48-02).
Готель “Градецький” (м. Чернігів, проспект Миру, 68-а; тел. 4-50-25).
ВАТ “Готельно – діловий комплекс “Слов’янський”, м. Чернігів, проспект Миру, 33, (04622) 7-46-27, (0462) 62-83-44.
ДКП “Готель “Ніжин”, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Батюка, 1 тел. (04631) 2-37-04.
Заклади харчування:
м. Ніжин
Ресторан “Полісся”, м. Ніжин, вул. Московська, 3. (80 місць).
