КОЗЕЛЕЦЬ – районний центр, розташований на р. Остер, на автомагістралі Одеса-Санкт-Петербург, за 65 км. від обласного центру.
Вперше згадується у XVстолітті. У XVII – XVIII ст.. Козелець був сотенним містечком, з 1696 року тут розміщувався центр Київського полку, а з 1782 р. – повітове містечко.
Увагу туристів привертають собор Різдва Богородиці (XVIII ст., арх.. А Квасов, І.Григорович-Барський), будинок полкової канцелярії Київського полку (XVIII ст.), садиба Дараганів з кам’яницею (XVIII ст.).

Своєю величчю й багатством вражає собор Різдва Богородиці, де у склепі, надякувавшись Богові за щасливу долю своїх дітей, знайшла вічний спочинок Наталка Розумиха.

„Покорщина” - так називають садибу Дараганів (полковника Юхима Дарагана і Віри Розумовської) – також пам’ятка національного значення. Вона включає житловий будинок і кам’яницю. Будинок – один з кращих зразків українського бароко. Придбаний свого часу Наталкою Розумихою до приїзду імператриці Єлизавети, цей будинок приймав сановитих петербурзьких гостей . Відновлення будинку Дараганів та благоустрій території садиби включено до плану реставрації на 2008 рік.

СВЯТО – ГЕОРГІЄВСЬКИЙ МОНАСТИР було закладено в 1654 році на честь воз’єднання України з Росією та в ознаменування перемоги над польською шляхтою за наказом Богдана Хмельницького.

Повністю роботи по будівництву та оформленню собору були закінчені в 1770 році. Тоді ж його було освячено на честь святого Георгія Побідоносця та Архистратига Михаїла.

Заклади харчування:

Ресторан в центрі селища Козелець, вул. Комсомольська, 25.

Приватна кафе „Фенікс” тел.: (246)4-25-06, та „Санта” тел.: (246)4-13-73.

Заклади розміщення:

Регіональний ландшафтний парк „Міжрічинський”.

Козелецький р-н, с. Острохи, вул. Гагаріна,2. 8-097-947-94-87

ЛЕМЕШІ - тут збереглися пам’ятки та пам’ятні місця, пов’язані з життям родини Розумовських, що вийшла у великий світ зі злиденного селянського подвір’я . На місці хати, де народились і виросли брати Розумовські (Олексій – став чоловіком російської імператриці Єлизавети, Кирило – гетьманом України) стоїть будівля земської школи (поч. XX cт.), яку в пам’ять про славетних предків в 1911 році збудував один з австрійських нащадків роду – Каміл Розумовський.

Цікавою пам’яткою архітектури є Трьохсвятительська церква (1755 р., арх. І. Григорович-Барський), збудована родиною Розумовських.

ЧЕРНІГІВ- обласний центр, одне з найстаріших міст України, з понад 1300 річною історією. Свого часу перший президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський назвав Чернігів “Українською Равенною”.Тут знаходяться третина Східноєвропейських пам’яток архітектури домонгольського періоду – Спасо-Преображенський собор (ХІ ст.), Борисоглібський собор (ХІІ ст.), Успенський собор Єлецького монастиря (ХІІ ст.), Іллінська (ХІІ ст.) і П’ятницька (кінець ХІІ ст.- початок ХІІІ ст.) церкви. Всі вони перебувають у складі Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", який включає також комплекс Антонієвих печер (ХІ-ХІІ ст.), Єлецький і Троїцький монастир, курган "Чорна могила" і курганний могильник на Болдиних горах, колегіум (1700), полкову канцелярію (будинок Мазепи, кін. XVII cт.), Катерининську церкву (початок XVIII ст.). У фондах заповідника зберігається 70 тисяч експонатів, які становлять основу постійних виставок.

СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ СОБОР– пам’ятка давньоруської архітектури, один з найдавніших храмів на теренах колишньої Київської Русі, неофіційний символ Чернігова. Будівництво цього архітектурного шедевра розпочалося князем Мстиславом Володимировичем в ХІ столітті (перша літописна згадка датується 1036 роком). Собор неодноразово перебудовувався, а з кінця ХІХ століття його вигляд залишається незмінним.

ЄЛЕЦЬКИЙ УСПЕНСЬКИЙ МОНАСТИРзаснований у 60-х роках ХІ століття чернігівським князем Святославом Ярославичем у хвойному лісі, де йому на дереві явилося зображення Богоматері. Доля монастиря та основного храму Єлецького собору пов’язана з історичними подіями: був зруйнований монголо-татарами, належав єзуїтам. Сучасний Єлецький собор має риси українського бароко, оскільки суттєві корективи в архітектуру храму вносилися у ХVІІІ столітті.

У ХVІІ столітті тут надрукована перша у Чернігові книга – «Перло многоцветное» Кирила-Транквіліона Ставровецького. З монастирем пов’язана також діяльність відомих громадських і церковних діячів Лазаря Барановича, Іоаникія Галятовського.

Борисоглібський соборспоруджений у другій половині ХІІ століття на честь перших святих Київської Русі братів Бориса та Гліба. У перші десятиліття ХVІІ був у складі домініканського монастиря, на території якого наприкінці цього ж століття розміщувалася друкарня, перевезена з Новгород-Сіверського. У 70-х роках ХХ століття у Борисоглібськом соборі відкрита музейна експозиція, найцікавіше в якій – фрагменти різьблених білокам’яних капітелей давньоруського періоду (зображення так званого «чернігівського звіра») та срібні царські врата іконостасу початку ХVІІІ століття.

П'ятницька (св. Параскеви) церква збудована на Чернігівському посаді, біля торгу у кінці ХІІ – на початку ХІІІ століть, репрезентує найвищий етап розвитку архітектури Київської Русі. Названий храм на честь покровительки торгівлі Параскеви П’ятниці. За гіпотезою істориків, церква виконувала і оборонні функції. П’ятницька церква також неодноразово зазнавала змін. У ХVІІ – ХVІІІ століттях вона входила до складу П’ятницького дівочого монастиря. Під час Великої Вітчизняної війни була повністю зруйнована, у 60-х роках ХХ століття відновлена у первісному вигляді. Зараз храм належить релігійній громаді Української православної церкви Київського патріархату.

КАТЕРИНИНСЬКА ЦЕРКВАє зразком української архітектури стилю бароко. Наприкінці ХVІІ козаки Чернігівського полку під командуванням Я.Лизогуба відзначилися героїзмом під час штурму турецької фортеці Азов. На честь цієї події у Чернігові був закладений храм. Він ніби виріс з високого пагорба між фортецею та Подолом , де проходив шлях на Київ і звідки поверталися з перемогою козаки. За своє існування церква майже не змінилася і через три століття зустрічає гостей нашого міста .

ТРОЇЦЬКИЙ СОБОРє унікальною пам’яткою архітектури, що поєднує традиції давньоруського зодчества, риси архітектурних стилів – бароко і класицизму. Будівництво храму розпочалося наприкінці 70-х років ХVІІ століття Лазарем Барановичем. Будівельні та оздоблювальні роботи тривали майже два десятиліття. В інтер’єрі храму і нині зберігся стінопис ХVІІ-ХVІІІ століть. Тут знаходяться мощі святих Феодосія Чернігівського та Лаврентія.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ– провідний навчальний заклад ХVІІI століття на Лівобережній Україні. Заснований у 1700 році педагогом, письменником і церковним діячем Іоанном Максимовичем. Завдяки високому рівню освіти колегіум навіть сучасники називали „Чернігівськими Афінами”. У 1776р. Заклад було реорганізовано у духовну семінарію. Серед випускників Чернігівського колегіуму – Данило Самойлович – засновник вітчизняної епідеміології, член 12 іноземних академій наук.

ВАЛ– улюблене місце відпочинку чернігівців протягом майже двох століть. Як парк закладений у середині ХІХ століття на місці Дитинця та Чернігівської фортеці. На межі ХІХ – ХХ століть вздовж Валу на лафетах встановили 12 гармат, що стали символом Чернігова. Саме на Валу розміщені Спаський та Борисоглібський собори, будинок колегіуму, Чернігівський історичний та художній музеї, інші пам’ятки історії та культури.

Чернігівський історичний музей ім. В.В.Тарнавського - заснований в 1896 р. Має одне з найкращих в Україні зібрань пам"яток козацької доби, подарованих місту відомим колекціонером і меценатом В.В.Тарнавським - молодшим; гарні колекції археології, етнографії, стародруків, особистих речей, автографів видатних державних, політичних, культурних, релігійних діячів XVII-XIX ст. Розміщений на території Дитинця – Валу в колишньому будинку губернатора - пам’ятці архітектури поч. ХІХ ст.

Чернігівський художній музей має унікальну збірку творів українського мистецтва XVII - XVIIІ століть, а також роботи західноєвропейських і російських майстрів.

Заклади розміщення:

Готель "Придеснянський" (м. Чернігів, вул. Шевченка, 99-а; тел. 95-48-02).

Готель "Градецький"(м. Чернігів, проспект Миру, 68-а; тел. 4-50-25).

Заклади харчування:

Ресторан "Чардаш" Чернігів, вул. Толстого 147а

Ресторан "Колиба"  м. Чернігів, р-н Красний міст

Ресторан "Золотий берег"  м. Чернігів, біля міського "Золотого" пляжу

кафе "Дитинець", вул. Преображенська,18

БЕРЕЗНА - селище, де народився видатний український композитор Григорій Гурійович Вірьовка (1895 – 1964). Тут діє історико – краєзнавчий музей, що носить його ім’я. В музеї зберігаються особисті речі композитора, книжки з його бібліотеки, музичні інструменти.

МЕНА – містечко, в якому працює зоопарк –єдиний подібний заклад в райцентрі України, який був створений у 1977 році. Колекція зоопарку нараховує понад 120 видів тварин та птахів, загальною кількістю близько 800 екземплярів. Тут також працює краєзнавчий музей, що має одне з найбагатших зібрань в області .

Заклади харчування:

Ресторан „Полісся”, м. Мена, вул. Жовтнева,3. тел. (222) 2-19-94. В залі ресторану можуть розмістити 160 чол..

СОСНИЦЯ – батьківщина всесвітньо відомого кінорежисера, письменника Олександра Петровича Довженка. Тут, на батьківській садибі створено меморіальний музей митця.

У музеї побували сотні тисяч людей. В його кінозалі проводяться масові заходи з показом Довженкових фільмів, експонуються виставки.

Цікаві експонати має у своєму зібранні Сосницький краєзнавчий музей ім. Ю. Виноградського.

Заклади розміщення:

Готель, смт. Сосниця, вул. Чернігівська,19. тел.: 8(04655)2-14-71
ГТК „Перлина Полісся”, (Сосницький р-н, с. Рудня, вул. Довженка,2.

тел.: 8(04655)2-46-55).

Заклади харчування:

ГТК „Перлина Полісся”,(Сосницький р-н, с. Рудня, вул. Довженка,2.

тел.: 8(04655)2-46-55).

Підприємство громадського харчування, (смт. Сосниця, вул.Грушевського, 24. тел.: 8(04655)2-11-80).

НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ – древнє мальовниче містечко, розташоване на високому правому березі р.Десни. За археологічними даними місто виникло в кінці Х століття як одна з давньоруських прикордонних фортець. Історія міста тісно пов’язана з діяльністю князівських династій Ольговичів і Давидовичів. Розповідь про невдалий похід князя Ігоря Святославича стала сюжетом перлини давньоруської літератури – „Слова о полку Ігоревім”. Серед численних пам’яток увагу привертають Спасо -Преображенський монастир (кін. ХІ - поч. ХІІ-ХVIII ст.), дерев’яна Микільська (Миколаївська) церква (ХVIII ст.), торгові ряди, тріумфальна арка (ХVIII ст.).

Спасо - Преображенський монастир ( XI ст.) - перший мурований собор на території монастиря було збудовано на початку XIII століття. З другої половини XVII ст. при монастирі діяли Слов’яно - латинська школа, скрипторій, в якому виготовлялися високохудожні рукописні книги, працювали іконописці. У 1674 р. Лазар Баранович організував в монастирі друкарню, переведену у 1679 р. до м. Чернігова.

Микільська (Миколаївська) церква - збудована в 1760 році, на місці зруйнованої кам’яної церкви святого Миколая ( XI ст.). Вона збереглася до наших днів і вражає єдністю з природним оточенням.

Тріумфальна арка – споруджена в 1786 р., з нагоди проїзду через місто Катерини II. Це єдиний на Чернігівщині зразок архітектури класицизму подібного типу. Арка реставрована в 1960-1961рр.

Вищевказані пам’ятки та місцевий краєзнавчий музей входять до складу історико-культурного музею - заповідника "Слово о полку Ігоревім".

Заклади розміщення:

ГТК „Словянський”. (м. Новгород-Сіверський, вул. Луначарського,2.

тел.: 8(04658)3-18-01).

Готель „ПаСвІрДа” (м. Новгород-Сіверський, вул. К. Маркса,3.

тел.: 8-099-364-18-15.

Заклади харчування:

Ресторан (м. Новгород-Сіверський, вул. Поштова,2.

тел.: 8(04658)2-14-79).

Кафе „Хутором”, (м. Новгород-Сіверський, вул. Калова,1.