Сосниця - невеликий районнийцентр Чернігівщини, яких багато на Україні. Але завдяки тому, що тут народився видатний митець Олександр Довженко, вона стала всесвітньо відомою. Тут, у затишному провулку, біля дверей звичайної селянської хати, схрещуються шляхи з усіх куточків світу. Сюди йдуть люди, щоб уклонитися пам’яті кінорежисера, фільми якого відзначені високими нагородами, письменника, твори якого виходять масовим тиражем, і просто людині, яка уміла бачити красоту людей і оточуючого світу.
Олександр Довженко гідно репрезентував перед усім світом Україну, її людей, річку великого народу Десну.
Для вшановування пам’яті видатного сина України у 1960 році створено музей його імені.
Спочатку музей був частиною Сосницького краєзнавчого музею, а в 1969 році - філіал Чернігівського історичного музею. Лише з 1992 року музей О.Довженка став самостійним музеєм обласного підпорядкування.
Створення музею розпочалося ще в 1957 – 1959 роках. Після смерті митця при Спілці письменників України було створено комісію з літературної спадщини Довженка, головою якої був Юрій Смолич, секретарем – Олександр Підсуха.
29 грудня 1958 року було виділено кошти на відкриття філіалу музею при Сосницькому краєзнавчому музеї.
Експозиції для музею збирали всім миром. Було розіслано сотні листів з проханням до тих, хто знав Довженка, відгукнутися й надіслати речі, пов’язані з іменем письменника.
Першими експонатами були пам’ятні речі, передані дружиною Довженка – Юлією Іполітівною Солнцевою з Москви.
У Соснівці збирали речі в родичів та сусідів. Довженкіана зростала з кожним днем. Нині у фондах музею налічується близько 6 тис. експонатів.
У створення музею вкладено багато праці і душі. Людей, які його творили, об’єднала любов до мистецтва й бажання робити добро. Протягом, багатьох років зусилля усіх поколінь наукових працівників музею були спрямовані на те, щоб показати життєвий подвиг Довженка, допомогти людям доторкнутись до прекрасного.
Урочисте відкриття музею відбулося 23 січня 1960 року.
У 1964 році до 70-річчя від дня народження митця на садибі музею збудоване нове приміщення і створено літературну частину експозиції.
В’ється стежинка до музейної хати, де живуть добрі надії, нехитре сімейне збіжжя береже тепло рук, материні вишивані рушники бажають щастя.
Родинне тепло огортає відвідувачів у сінях серед нехитрих побутових речей, які колись служили батькам Довженка.
В першій кімнаті, освячену портретом Т. Шевченка, звертає увагу батьківська колиска, яка гойдала та пестила дванадцятеро малих Довженків. Тільки двоє виросло – інші померли, залишаючи рани на серці батьків.
На жердині – материн святковий одяг, полотняні вишиті сорочки, вимережені чорними та червоними нитками, як їх страдне життя.
У світлиці - портрети батьків, хатні обереги, книжки, ровесники Сашка Довженка.
Окрема кімната виділена під робочий кабінет Довженка, який був перевезений з квартири письменника у Москві.
До 80-річчя від дня народження О.Довженка завершилося будівництво кінозалу, кіноапаратної кімнати, які дали можливість проводити масові заходи з показом Довженкових фільмів, експонуються виставки.
До 100-річчя від дня народження О.П.Довженка створено нову літературну експозицію, незвичайну формою та змістом.
Вона наводить відвідувачів на роздуми про минуле, сучасне, майбутнє, місце людини в житті, її роль у творенні історії…
Музей активно використовує у пропагандистській роботі засоби масової інформації – радіо, телебачення, пресу. Тут не раз проходили Довженківські читання, наукові конференції, творчі зустрічі з митцями, семінари вчителів-словесників…
Соціологічні дослідження, проведені музеєм, свідчать, що близько 70 відсотків відвідувачів – молодь.
Час не владний пригасити любов до творчості Довженка, інтерес до хатини на околиці Сосниці.
Завжди гостинно відчинено її двері, ніби підтверджуючи слова самого Довженка:”Заходьте, будь ласка, не питаючись, чи можна. Милості просимо.”

Онлайн путеводитель по Чернигову