Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній»
Зважаючи на кількість пам´яток архітектури ХІ-ХІХ ст., що збереглись до наших днів, Чернігів ще у 1946 році, разом із Києвом та Львовом, був визнаний історичним містом України.
З метою поліпшення охорони та збереження цих пам´яток 1967 року у місті було створено філію Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей». Згодом філію перетворено на Чернігівський державний архітектурно-історичний заповідник (1978р.) з філіалом в Новгороді Сіверському, а пізніше, 1998 року державному заповіднику надано статус національного.
Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним з головних туристичних об´єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам´яток архітектури та історії, 6 з яких, збудовані в домонгольський період, і на думку фахівців є одними з найдавніших у Східній Європі. Заповідник опікується охороною та реставрацією пам´яток, здійснює облік та збереження музейних цінностей, співробітники заповідника займаються науково-дослідною та просвітницько-популяризаторською роботою.
Частина об´єктів заповідника є діючими храмами та монастирями (Спасо Преображенський собор, П´ятницька церква, Троїцький собор, Свято -Успенський Єлецький монастир), інша частина (Борисоглібський собор, Колегіум, Антонієві печери) — музеї.
У Борисоглібському соборі (пам. арх. ХІІ ст.) розміщено три тематичні музейні експозиції: «Борисоглібський собор — пам´ятка архітектури ХІІ ст.», «Архітектура та ремесло древнього Чернігова (ХІ-ХІІІ ст.), «Церковні старожитності XVIII-XIX ст.».
Виставка «Борисоглібський собор — пам´ятка архітектури ХІІ ст.» присвячена історії собору св. Бориса і Гліба. Експозиція розповідає про будівництво і перебудови храму, його внутрішній декор. Серед експонатів привертають увагу оригінальна кам´яна підлога ХІІ ст. з мозаїчними вставками (омфалій), зразки кам´яного різьблення ХІІ ст. (капітелі), поховання та особисті речі Л.Барановича — архієпископа чернігівського, богослова, філософа, суспільного діяча XVII ст. Окрасою експозиції є іконостасна царська брама XVIII ст., виготовлена на кошти гетьмана І.С.Мазепи.
Виставка «Архітектура та ремесло древнього Чернігова» презентує зразки різних ремесел, що існували у Чернігові в період ХІ-ХІІІ ст. Частина експозиції присвячена будівництву та будівельному декору, зокрема, представлені зразки будівельних матеріалів (цегла, зв´язуючий розчин, кровельні матеріали, голосники). В окремих вітринах розміщені зразки будівельного декору (фрагменти фрески, керамічна плитка підлоги, смальта), інструменти прадавнього ювеліра та зразки ювелірних виробів, вироби чернігівських гончарів, різьбярів по кості, ковалів.
Експозиція «Церковні старожитності ХVIII-ХІХ ст.» розміщується на верхньому поверсі Борисоглібського собору. Зібрання представляє церковний посуд, одяг священнослужителів, богослужебні стародруки, ікони та інші речі церковного вжитку.
В трьох залах приміщення Колегіуму розташована постійно діюча виставка «Мистецтво Чернігівщини XVIII-XIX ст.». Кожна зала присвячена, передусім, окремому напрямку іконопису — професійному, старообрядницькому, народному.
Професійний український іконопис XVIIІ ст. представлено двома колекціями — іконостасні ікони з собору Різдва Богородиці (м. Козелець) та ікони з церкви Успіння Богородиці в м.Новгороді-Сіверському. Обидві колекції створюють уявлення про рівень майстерності українських іконописців та їх світосприйняття. Поряд з іконами в експозиції зали — стародруки провідних українських друкарень XVII-XVIII ст., що свідчать про значний розвиток друкарства та високий рівень освіти в українському суспільстві даного періоду.
Старообрядницькі ікони ХІХ ст. (з поселень старовірів на Чернігівщині) допомагають усвідомити особливу культуру старообрядництва привнесену на український грунт.
В цій же залі можна побачити чисельні зразки дерев´яного різьблення, як церковного, так і побутового, адже деревина — один з найдавніших не лише будівельних, а й декоративних матеріалів чернігівського Полісся. На виставці «Мистецтво Чернігівщини XVIII-XIX ст.» також широко представлено народний іконопис ХІХ ст. Ікони, створені аматорами — іконописцями, відображають різнобічний і яскравий світ українського народу. Поруч з образами — речі, невід´ємні від життя пересічного українця — глиняний посуд, ткані рушники, притаманні саме Чернігівщині.
Окрема зала в приміщенні Колегіуму присвячена розвитку освіти в українських землях з часів Київської Русі до кінця XVIII ст., і , власне, навчальному закладу під назвою «колегіум», що існував у Чернігові при Борисоглібському монастирі з 1700 по 1786 роки. Чернігівський колегіум був першим навчальним закладом підвищеного рівня на Лівобережжі Дніпра. Увагу відвідувачів привертають унікальні експонати: рукописні аркуші і стародруки XVII-XVIII ст., закладна керамічна дошка з гербом гетьмана І. Мазепи, що був одним із фундаторів Колегіуму, сторінки підручників XVIII ст. Зала частково облаштована як середньовічна класна кімната: широкі дерев´яні столи і лавки, дзвоник, у кутку кімнати — різки, щоб нагадувати учням про дисципліну та старанність.
В західній частині будівлі Колегіуму розташовано виставку «Чернігів і чернігівці 100 років тому», яка присвячена життю міста в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. У вітринах можна побачити старі світлини, як з краєвидами Чернігова, так і родинного характеру, що висвітлюють життя звичайних людей, зазирнути в кімнату пересічного чернігівця, зайти до старовинної крамнички.
Надзвичайно цікавим і найбільш відвідуваним музеєм Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» є Антонієві печери та Іллінська церква — монастирський комплекс, започаткований знаменитим Антонієм Печерським у другій половині ХІ ст.
Так, в Іллінській церкві розміщено експозицію, присвячену історії Антонієвих печер, дослідженням і дослідникам підземного комплексу та деякі археологічні знахідки, здобуті під час досліджень на території Іллінського монастиря. Увагу привертають деталі інтер´єру церкви, зокрема, іконостас, збудований в останню чверть XVIIІ ст.,який за своєю формою вважається фахівцями неповторним. Цікавою не лише для фахівців, а й для пересічних відвідувачів, є колекція кахлів XVII ст., знайдених на західній монастирській терасі.
Щорічно фонди і експозиції Національного архітектурно-історичного заповіднику «Чернігів стародавній» поповнюються цікавими придбаннями. За останні 10 років музеї та виставки заповідника відвідало понад 2 млн. відвідувачів з різних куточків світу.
Сподіваємось на нові зустрічі з Вами, шановні любителі старовини!
Адреса Національного архітектурно-історичного заповіднику «Чернігів стародавній»: 14000, м. Чернігів, вул.Преображенська, 1 Тел/факс (0462) 647-145. Замовлення екскурсій за тел. (0462) 608-603,
