Упродовж останніх десяти років потік туристів до національного історико-культурного заповідника "Качанівка" зріс у 7 разів - з 5 тис. у 2001 році до 35 тис. - у 2010-му. Близько 10-15 тис. екскурсантів відвідують унікальний палацово-парковий комплекс з проживанням. Такі дані на прес-конференції у "Качанівці" з нагоди Міжнародного дня музеїв оприлюднив генеральний директор заповідника, заслужений працівник культури Володимир Буренко. Як повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу, він розповів, що у палацово-парковому комплексі "Качанівка" щороку проводиться майже 1200 екскурсій, однак останнім часом туристи приїздять сюди не тільки на екскурсії, а й відпочити на природі - чотири старовинні споруди в заповіднику переобладнані під готелі, де одночасно можна розмістити 70 туристів. На території комплексу є також місця відпочинку для туристів, обладнані мангалами, а наступного року тут планують відкрити пункти харчування. За словами В.Буренка, найбільше відвідувачів до "Качанівки" приїздить з Києва і Чернігова, але оскільки палацово-парковий ансамбль Качанівки включено до Державного реєстру національного культурного надбання та національної системи туристичного маршруту "Намисто Славутича", останнім часом інтерес до заповідника виявляють турфірми з Полтави, Харкова та інших міст. В.Буренко також зазначив, що цьогоріч "Качанівка" святкує два ювілеї - у лютому вона відзначила 10-річчя надання заповіднику статусу національного, а 24 листопада виповниться 30-років від дня його заснування. Він поінформував, що держфінансування заповідника почалося у 2001 році - тоді "Качанівка" отримала з бюджету 560 тис. гривень, а торік ця цифра становила вже 4,5 млн гривень. Кошти на господарські потреби тут намагаються заробити й самі, причому самостійні заробітки теж зросли з 13 тис. десять років тому до 452 тис. гривень торік, підкреслив В.Буренко. За словами директора заповідника, фінансування з державного бюджету дало змогу розпочати реконструкцію архітектурних споруд і відтворення парку, однак ці роботи наразі виконані на 60%, оскільки востаннє кошти на ці цілі заповідник отримав 2008 року. Заступник директора заповідника Тарас Шевченко у коментарі кореспондентові УКРІНФОРМу відзначив, що унікальність "Качанівки" полягає в тому, що це єдиний палацово-парковий комплекс на території сучасної України, який представляє епоху кінця 18- початку 20 століття зі збереженим архітектурним ансамблем та парковим комплексом. Турист, який приїде сюди, має змогу зануритися у не відтворену, а реальну атмосферу того часу, оскільки тут збереглося 16 архітектурних споруд різного призначення і один виплеканий трьома поколіннями Тарновських один з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі Качанівський парк, зазначив він. За словами Т.Шевченка, концепція реставрації "Качанівки" передбачає відворення палацово-паркового комплексу кінця 19 - початку 20 століття. "Ми відтворюємо парк родини Тарновських, яка володіла маєтком найдовше - з 1824 по 1897 роки, а палац, який зберігся у стилістиці початку 20 століття, реставрується як садиба родини мецента й цукрозаводчика Харитоненка. Таким чином, ми зберігаємо пам'ять про дві родини, які володіли садибою", - зазначив заступник директора заповідника. Т.Шевченко не зміг назвати дати завершення реставрації, зазначивши лише, що це залежить не так від суми фінансування, як від системності. "Якщо реставрацію вже розпочато, то можливо, завершити її буде дешевше, ніж законсервувати", - припустив він. Довідка. Державний історико-культурний заповідник "Качанівка" створено 1981 року на основі палацового ансамблю та парку дворянської садиби, заснованої в 1770-их роках. Садибу було засновано відомим російським полководцем, графом Петром Рум'янцевим-Задунайським (1725-1796). Тоді ж за проектом російського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов збудував розкішний палац у романтичному стилі та спланував регулярний парк при ньому. Свого розквіту Качанівка досягла в період господарювання Василя Тарновського - молодшого (1837-1899). Вона відігравала визначну роль у творчості багатьох відомих митців того часу, оскільки кілька поколінь її власників були відомими меценатами. У садибі бували М.Гоголь, П.Куліш, М.Костомаров, М.Максимович, М.Врубель, М.Бодаревський, брати В. і К.Маковські, Д.Яворницький, Т.Шевченко, М.Глінка та багато інших видатних людей.
|