27 січня 2011 в рамках заходів до 120-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини на будівлі колишнього Чернігівського оціночно-статистичного бюро, де працював поет, відкрито меморіальну дошку, в обласному молодіжному театрі відбувся урочистий вечір.
Відкриваючи меморіальну дошку, заступник голови обласної державної адміністрації Віктор Тканко наголосив на необхідності вшанування видатних особистостей Чернігівщини. «Ім’я Павла Григоровича Тичини по праву належить до тих безсмертних імен, які вічно житимуть у пам’яті українського народу, а незгасний вогонь його чарівного слова продовжуватиме зігрівати людські серця. Вони потрібні людям, як хліб душі, як гірське повітря, як джерельна вода.» - зазначив Віктор Тканко.
На урочистому вечері з нагоди 120-річчя від дня народження Павла Григоровича Тичини заступник голови облдержадміністрації Віктор Тканко зазначив:
«Саме 120 років минуло з того часу, як у мальовничому селі Піски на Чернігівщині у багатодітній родині священнослужителя народився син Павло, якому доля подарувала талант прославити рідну землю.
Чернігівську літературну палітру неможливо уявити без цього видатного українського поета, перекладача - одного з тих письменників, чиє поетичне слово чарує душу та возвеличує помисли.
Вшановуючи пам’ять визначного українця та нашого земляка ми з вдячністю згадуємо його не лише як видатного поета, а як громадсько-політичного діяча.
Він був лауреатом Шевченківської премії та Державної премії СРСР, кавалером п’яти Орденів Леніна та Героєм Соціалістичної праці. Самотужки опанував майже 20 мов, зокрема англійську, німецьку, вірменську, грузинську, арабську, турецьку, єврейську та інші. Павло Григорович здійснив цінні поетичні переклади. Весь той світ пізнання гармонійно вливався у творчість і доповнював поетичний геній Павла Тичини.

Павло Григорович Тичини залишив по собі уроки життя.

1-й урок. Пройшов час й історія зробила оцінку діяльності класика української літератури. Сьогодні Павло Григорович повертається до читачів геніальним поетом, зі своєю чудовою пейзажною, філософською лірикою, зворушуючи глибиною і щирістю почуттів, відданістю рідній Україні.

2-й урок. Своїм нащадкам П.Г.Тичина залишив велику скарбницю літературної спадщини. Це й згадувані «Сонячні кларнети» й «Замість сонетів і октав», «Плуг», «В космічному оркестрі», «Сковорода» та інші. У спадщині поета, окрім великої кількості поетичних збірок – 15 великих поем. На жаль, найбільші з них залишилися незавершеними.

3-й урок. Павло Тичина гідно репрезентував український народ та Україну перед усім світом і нинішнім поколінням. Він справжній художник української культури. Чернігівська земля пишається тим, що дала світові таких велетнів української культури, як Павла Тичину, Олександра Довженка, Марка Бернеса, Григорія Верьовку, Левка Ревуцького та інших.

4-й урок. Через всю літературну творчість поета проходить образ Батьківщини, який він змальовує з великою любов’ю та ніжністю у багатьох творах. Щира любов до України звучить у віршах поета «Я не знаю і сам я, за що так люблю Безщасну тую Вкраїну мою?» та «Україно моя, моя люба Вкраїно…». Тичина прагне полегшити страждання свого народу, хоче приносити користь Вітчизні. Про Україну були думки поета, коли він писав поему «Скорботна мати». У всіх цих творах відчувається справжній патріотизм. Життя великого поета було часткою життя українського народу. Разом з ним він сумував і радів. І, здається, весь безмір його любові вміститься в кількох рядках вірша поета, написаних незадовго до смерті:
«Радощі і чорну днину – все я з вами розділю. Любите ви Україну – я ще більш її люблю.» І дійсно Павло Григорович Тичина любив свою Україну.
Тож хай і надалі славиться здобутками своїх синів древня і завжди молода Чернігівська земля – така щедра і на талановитих митців, і на енергійних і далекоглядних будівничих Української держави».
Поезії П.Г.Тичини і власні вірші, присвячені Павлу Григоровичу, читав лауреат Національної премії ім.Т.Г.Шевченка Дмитро Іванов. Артисти обласного молодіжного театру, обласного музично-драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка і обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм декламували вірші, виконували музичні твори на поезії Тичини, вперше звучали його «Панахидні співи».

Ведучий і автор програми – заслужений артист України Володимир Банюк.