 Гармати залишились з 18 століття і досі прикрашають чудове місто. Вони являються пам’ятним знаком на честь учасникам війни 1708-1709 років.Знаходяться вони у сквері, у центральній частині міста.
Городня з 1654 року входила до Седнівської сотні, а 1705 року стає сотенним містечком Чернігівського полку. В цей час місто поступово розростається. В цей час у містечку налічувалося 43 двори. Жителі займалися сільським господарством – вирощували жито, гречку, просо, овес. Діяло чотири водяні млини і п’ять вітряків. Було розвинуте винокуріння. Найпоширеніші ремесла мешканців Городні було: шевство, колісництво, бондарство, ковальство. Вироби продавалися на місцевих ярмарках, що відбувалися чотири рази на рік, і у 34 крамницях, а також вивозилися до Чернігова, Ніжина, Прилук. В цей час було насипано земляні укріплення, у місті розташувався невеликий гарнізон.
Під час боротьби проти шведів 1708-09 рр. городнянські козаки воювали на боці росіян проти шведських військ. За переказами, гармати подарував місту Петро І, коли після Полтавської битви повертався до Петербурга. Цим актом цар відзначив заслуги городнянців у війні зі шведами та козаками гетьмана І.Мазепи. На мурованому постаменті заввишки 1,5 м вертикально, встановлені три зварені стволи чавунних гармат. Близько 180 років вони пролежали в приміщенні і лише 1888 року були встановлені як пам’ятний знак городнянцям. На постаменті – дошка з меморіальним написом.
Таким чином, гармати у місті являють собою одну з 28 пам’яток археології, історії, архітектури та мистецтва у місті. Зараз біля гармат мешканці і гості міста відпочивають і мають можливість згадати минулу історію, яка на Чернігівщині дуже насичена на різноманітні історичні події. Як відомо без минулого не має майбутнього, саме тому треба пам’ятати про минуле будуюче майбутнє…
|
