 Кілька місяців тому експертами України, Росії та Білорусі розпочалося опрацювання нової серійної транскордонної номінації «Храми Київської Русі ХI-ХIII стст.». Потім планується її обговорення на міждержавному рівні та подання до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Інформує Віктор Вечерський, заступник Департаменту культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України.
До списку пам’яток нової номінації включено 5 давньоруських споруд Чернігова: Спасо-Преображенський собор, 1033-1041 рр.; Борисоглібський собор, 1123 р.; Успенський собор Єлецького монастиря, серед. ХІІ ст.; Іллінська церква, ХІІ ст.; П’ятницька церква, кін. ХІІ ст.
А загалом до транскордонної номінації намічено подати 22 храми: від України — 11; Росії — 7, Білорусії — 4.
За матеріалами попереднього обґрунтування транскордонної номінації, на даний час унікальні стародавні пам’ятки неповно представлені в Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що не відображає велич вкладу східнослов’янських народів в розвиток світової цивілізації. Це Софійський собор в Києві, Києво-печерська лавра (Україна), історичні пам’ятки Новгорода і околиць, Владимира і Суздаля (Росія). У попередньому списку з 2002 р. значиться Великий Псков (Росія), а також з 2004 р. — Софійський собор в Полоцьку, Борисоглібська церква в Гродно (Білорусія).
Серійною транскордонною номінацією «Храми Київської Русі ХІ-ХІІІ стст.» передбачається охопити стародавні православні храми східнослов’янських земель, які будувалися в єдиній староруській державі, а зараз розташовані на територіях України, Росії і Білорусії. Всі вони в даний час відреставровані і перебувають в належному технічному стані, включені в національні та міжнародні туристичні маршрути.
До речі, днями Польща та Україна подали заявку до ЮНЕСКО на включення дерев’яних церков до переліку всесвітньої культурної спадщини. Згадані у заявці унікальні споруди, збудовані подекуди майже 500 років тому, розташовані вони в польських та українських Карпатах. Міністерство культури Польщі аргументує, що ці дерев’яні церкви є прикладом вдалого поєднання культури та природи. Матеріали транскордонної номінації готували Міністерство культури України, український національний комітет ІКОМОС, національна комісія України в справах ЮНЕСКО Міністерства закордонних справ України разом з Міністерством культури Республіки Польщі.
|
