 В експозиції Борисоглібського собору — перлини давньоруської архітектури XII сторіччя, відбулися значні привабливі зміни. Відтепер фоном для окраси собору — срібних царських врат, що були виготовлені на початку ХVІІІ сторіччя за наказом гетьмана Івана Мазепи, є репродукція іконостаса, що не зберігся до нашого часу.
За словами генерального директора історико-архітектурного заповідника «Чернігів стародавній» Андрія Курданова, репродукція, що зроблена чернігівськими художниками, є точною копією барокового іконостаса собору, яким він був на початку XIX сторіччя. Репродукція виготовлена за ілюстрацією з видання 1911 року «Картины церковной жизни Черниговской Епархии из IX вековой ее истории», автором якої є владика Василій (у миру Василь Дмитрович Богоявленський), архієпископ Чернігівський і Ніжинський.
Інша приємна несподіванка, що чекає на відвідувачів Борисоглібського собору — нове підсвічення царських воріт, що ще більше підкреслило їх красу. До речі, царські врата Борисоглібського собору, що виготовлені у 1702 році (про це свідчить клеймо) у майстерні ювеліра Пилипа Якоба Дрентветта з міста Аугсбурга, є найдавнішими в Україні вратами, що збереглися до нашого часу.
Оновлену експозицію співробітники «Чернігова стародавнього» презентували 6 серпня, і це невипадково, адже саме в цей день відзначається День мучеників благовірних князів Бориса і Гліба, на честь яких чернігівський князь Давид Святославич у 1115—23 роках побудував у Чернігові Борисоглібський собор. До речі, собор первісно називався Глібоборисівським, оскільки саме Гліб — молодший із братів-мучеників — був покровителем чернігівських князів.
За час свого існування Борисоглібський собор неодноразово зазнавав пошкоджень і перебудов, і кожного разу його архітектура набувала нових рис. Пам’ятка зазнала значних руйнувань під час Великої Вітчизняної війни. Відбудована легендарна споруда була у 1952—58 роках за проектом архітектора Миколи Холостенка, який надав пам’ятці давньоруської архітектури первісного вигляду. У такому вигляді собор перебуває донині.
|
