Головна » 2012»Листопад»10 » Подорож українським Поліссям - новий напрямок екологічного туризму на Чернігівщині. Відео
15.52.33
Подорож українським Поліссям - новий напрямок екологічного туризму на Чернігівщині. Відео
Подорож українським Поліссям - новий напрямок відкривається для любителів модного нині екологічного туризму на Чернігівщині. Організатори пропонують проїхатися селами Чернігівщини і забути про Інтернет, мобільні телефони, телевізори. У триденній програмі туру - відвідини славних пам'яток Сіверської землі, майстер-класи від місцевих умільців, гостини в старовірів-розкольників та мандрівка лісом. Ірина Заєць вже оцінила турпропозицію.
Ірина Заєць, журналіст:
- Неосяжні добрянські ліси беруть свій початок з ось цієї невеличкої ділянки у 14 соток. Тут лісники по півроку вирощують різноманітні саджанці. Приміром, для того, щоб стати повноцінним лісом, ось цій звичайній сосні необхідно щонайменше півстоліття.
Молоді деревця висаджують на місцях вирубки. Поки не зміцніють, їх ретельно доглядають. Про те, скільки зусиль треба докласти аби виростити ліс - лісники розповідатимуть туристам. А щоб ті відчули себе ближче до природи - дозволять висадити сосни власноруч.
Денис Землянко, головний лісничий Добрянського лісгоспу:
- Большинство людей, не связанных с лесом, они думают, что лес растет, как трава. На самом же деле - это все делается не за один год, и подготовка это колоссальная.
Після натуралістичного лікбезу, гостям покажуть серце лісу - так звані Блакитні озера. Лазурова вода покриває поклади кварцевого піску, тому здавна їй приписують цілющі властивості. Є тут де й намет поставити. А заняття собі знайдуть - і грибники, і рибалки, і мисливці.
Юрій Пономаренко, перший заступник начальника Чернігівського обласного управління лісового і мисливського господарства:
- Облаштовано навіс, будь ласка, де можна відпочити, зварити юшки, є місця для розведення багаття, облаштовано туалети, місце викиду сміття.
Якщо у лісі - моторошно, переночувати можна в будинку лісника, або в місцевих селян. Тутешній побут - окрема річ, варта уваги стороннього ока. Дерев'яні будинки з різьбленими віконницями. Замість автомобілів - вози та велосипеди. Час тут ніби зупинився: старі люди годуються з ремесла. Це - майстерня гончара, завжди відкрита для гостей. Пан Іван крутить гончарний круг з дитинства. Він - заслужений майстер народної творчості.
За день 87-річний дідусь ліпить більш як сотню глечиків. На продаж та про запас. Журиться - гончарство вимирає, раніше глечики робила вся Олешня.
Іван Бібік, заслужений майстер народної творчості:
- Которые пооставались цилые после войны - вже повмирали, нема нікого, молодежь не хочет заниматься - это работа трудоемкая, воны не бачать, як кажуть, кози смаленої, да їм все важко.
Кому важко зробити самому, зможе придбати жбаник - в дідуся. На згадку про сільський тур. Унікальних сувенірів вистачить і в сусідній хаті. Цей майстер вирізає ікони з дерева.
Пан Михайло - самоук. Каже, справа - не з простих, один образ може вирізати й тиждень. Щоб усе вдавалося, просив благословення у священика. У цих краях здебільшого сповідують старообрядництво. З діда-прадіда декілька сот родин. І їхні домівки в межах екотуру теж відкриті для відвідувачів. Уперше за два століття вони готові показати, як живуть та розповісти, чому визнають лише стару православну віру.
Автор: Ірина Заєць. Оператор: Володимир Тихомир. "Перший Національний" Фото: Миколи Тищенка
