 На перший погляд, у селі Вишеньки на Коропщині нарешті втілений у життя давній радянський лозунг «Все краще - дітям!». Дітлахи з Коропського та інших районів області відпочивають і оздоровлюються у мальовничому місці над Десною, де стоїть розкішний графський палац, а харчуються вони у тих залах, де нібито пригощалася імператриця Катерина II. Як у казці? Та не зовсім. Це, як співав колись Висоцький, «только присказка, сказка - впереди», повідомляє тижневик "Чернігівщина".
Комплекс споруд палацу Петра Рум'янцева-Задунайського у Вишеньках сяє білизною над блакитним ставком і соковитою зеленню трави. Краса! Принаймні так здалеку виглядає палац на фото, які можна знайти в мережі Інтернет.
Однак чим ближчою до Вас стає велична колись споруда, то більше ріже очі сумна правда. Дах іржавий. Штукатурка обсипається. Стіни подекуди тріснуті. Сходи розкришилися. У деяких вікнах вивалюються рами. У підземеллях стоїть вода. Не набагато краща ситуація і в численних покоях. Там - неначе в покинутих хатах у віддалених селах: ні господаря немає, ні бажаючих розібрати на матеріал.
Всередині вже ходити страшно
Жителі Вишеньок розповідають, що господарює на території палацу Всеукраїнське об'єднання «Сузір'я», очолюване колишнім депутатом Верховної Ради України. А приміщення використовує однойменний дитячий оздоровчий табір «Сузір'я».
- Скільки років орендують, а там усередині вже ходити страшно. Проте тендери на оздоровлення дітей вони щороку виграють. Земля навкруги уже приватизована, - повідомляє мені «втаємничений» житель Вишеньок.
- Якщо тут літній табір, значить, взимку палац не опалюється?
- Не опалюється. Хоча всередині є ліпнина, ще дещо зі старовини залишилося. Ми тут одного разу сміялися, коли почитали чернігівську газету. На сесії обласної ради один пан розповідав, що, мовляв, балонним газом всередині палацу опалюють, аби унікальну ліпнину зберегти. Йому там, напевно, вірять: хіба ж на рівні області людина скаже неправду? В одному зі своїх корпусів вони роблять ремонт. А в старовинному палаці як нічого не робилося, так і не робиться.
«Руководство» руками розводить
Вишенський сільський голова чомусь волів говорити про історію, а не про сучасність.
- Це державна пам'ятка архітектури. У приміщенні - їдальня. Воно більше не використовується, - констатує Володимир Дяченко. - Наскільки мені відомо, є технічна документація на реставрацію. Але коштів на це немає, тому ніхто нічого не робить. Сподіваємося, що кошти знайдуться.
- Чи не можна вжити якихось заходів, аби хоч призупинити руйнацію?
- Я не знаю, що тут сказати. Комісії сюди їздили кожен рік і оглядали. На тому все й закінчується, бо... нема грошей. Орендатори, які є зараз, якийсь дрібний ремонт роблять. Тим більше, у нашому законодавстві так: якщо це державна пам'ятка, то так просто, самостійно, щось робити не можна. Тож поки що не можу сказати, коли будуть якісь зрушення. Усі жителі села - за те, щоб палац відновили і він надалі прикрашав нашу територію. Але із сільського бюджету ми там нічим допомогти не зможемо.
Начальник управління містобудування та архітектури Чернігівської ОДА також констатує, що держава не дає грошей.
- Так, нам відомо, що пам'ятка у поганому стані, - сказав Олександр Грицай. -Є звернення до центральних органів влади
- міністерства культури, міністерства регіонального розвитку. Але фінансування поки що відсутнє. Підготовлена технічна документація на цей об'єкт. Ремонт коштуватиме не один мільйон гривень.
Масонське око
Успенська церква у Вишеньках освячена 1787 року. Храм зведений у ті ж часи, що й палац. І наразі споруди в однаково плачевному стані. На покрівлі церкви вже й кущі ростуть. «Що там фотографувати - така обшарпана...» - озивається бабуся, проходячи повз мене.
Втім, незважаючи на загальну «розруху», над головним входом до храму добре збереглася символіка: сяюча дельта із «всевидючим оком» усередині. Таку саму можна побачити на багатьох пам'ятках архітектури в російському Петербурзі.
А ще - і на таких дорогих нашим олігархам доларах (на українській банкноті номіналом 500 гривень, до речі, також). Мабуть, не лише графом, а ще й членом таємного масонського товариства був Петро Рум'янцев-Задунайський...
|
