 Те, що Закарпаття - мальовничий край, який має унікальне геополітичне та географічне положення, національне розмаїття, високий природно-рекреаційний та курортний потенціал, самобутню історію і культуру, мовиться повсюдно і вже не перший рік. Однак, аби ці красоти привабили туристів, та ще й із-за кордону, потрібно мати розгалужену мережу туристично-рекреаційних, санаторно-курортних і готельних закладів, супутню інфраструктуру. А ще - належний стан навколишнього природного середовища, простіше сказати - чисті вулиці, парки та потічки, а пам'ятки культури мають бути доглянутими. І якщо будівництво готелів, турбаз і санаторіїв нині переважно у сфері приватного бізнесу, то решта залежить від роботи влади. Керівна команда області за останні чотири роки довела, що пріоритетність розвитку туристично-рекреаційної галузі у нашому краї - не пусте гасло.
Переконує в цьому саме життя та факти, з якими "Закарпаття online" ознайомили в управлінні з питань європейської інтеграції та туризму і курортів Закарпатської облдержадміністрації.
До нас їдуть відпочивати…
Кількість туристів, які відвідали наш край з 2004 до 2008 року, збільшилася на 74 відсотки (2004-го цей показник становив – 247,3 тисячі. осіб, 2008-го – 431,5 тисячі). За І півріччя 2009-го року проти аналогічного періоду 2008-го число туристів також зросло, правда, тільки на 2 відсотки. Обсяг наданих туристичних послуг за останні 5 років збільшився в 2,7 раза і становить за результатами минулого року 249,3 млн. гривень. Динамічно розвивається зимовий туризм, дедалі популярнішими стають гірськолижні траси. За 2004–2008 роки кількість витягів зросла на 67%, і на сьогодні їх в області нараховується 77. За відгуками відпочивальників, найбільше їм припали до душі гірськолижні центри в селах Пилипець, Подобовець, Ізки на Міжгірщині, СТК "Синяк" на Мукачівщині, на полонині Драгобрат на Рахівщині та горі Красії на території Вишківської сільської ради Великоберезнянського району.
Мережа санаторно-курортних, туристично-рекреаційних та готельних закладів області нині нараховує 318 об’єктів. На сьогодні в краї одночасно можна розмістити 21,2 тис. осіб, що на 28 відсотків більше, ніж 2004 року.
Одним із найбільш популярних напрямів розвитку туризму на території Закарпаття є лікувально-оздоровчий туризм із використанням мінеральних і термальних вод. Сучасні санаторні комплекси "Теплиця", "Термал-Стар", "Карпатія", "Квелле Поляна", "Сузір’я", "Боржава", "Гірська Тиса", "Синяк" та інші мають найбільший попит серед відпочивальників, які приїжджають оздоровитися в наш край. Поряд із сучасними методиками лікування ці санаторії мають комфортабельні номери високого рівня, професійно підготовлений персонал, розвинену інфраструктуру, прилеглу по-дизайнерськи оформлену територію. За період з 2004-го до 2008 року в області побудовано (реконструйовано) і введено в експлуатацію 45 туристично-рекреаційних об’єктів, які під час літнього та зимового сезонів заповнені майже на 100 відсотків. На сьогодні вони не в змозі задовольнити всього попиту на лікувальні послуги, проте 2010-го планується ввести в експлуатацію ще два великих санаторних комплекси – "Сойми" (Міжгірський район) та "Деренівська купіль" (Ужгородський район).
Не менший попит і на туристично-рекреаційні та готельно-ресторанні комплекси, які, крім основних послуг (проживання, харчування, екскурсії), мають широкий спектр додаткових, а саме: сауни, російські та турецькі лазні, басейни, конференц-зали, інтернет-клуби, салони краси, масажні кабінети, тренажерні зали, тенісні корти, більярд, фітнес-центри, фітобари, кальян-клуби, винні фонтани, солярії, джакузі, прокатні пункти лижного спорядження, власні підйомники, прокатні пункти гірських велосипедів та квадроциклів; пропонують прогулянки на конях, сплав по гірських річках, ловлю риби у власних ставках та форельниках тощо. Значно вирізняються серед інших об’єктів саме такими послугами туристично-рекреаційні заклади та готельно-ресторанні комплекси "Reikartz Карпати", "Ренесанс", "Оленка", "Червона рута", "Богольвар", "Воєводино", "Водограй", "Діскавері", "Карпатський мисливець", "Континент", "Унгварський" тощо.
Розвиваємось по-науковому
Зрозуміло, що без розвитку інфраструктури і, відповідно, додаткових послуг туристичні заклади Закарпаття не матимуть попиту на ринку. Тому цій справі влада приділяє велику увагу. Останнім часом доволі швидкими темпами розвивається супутня до туристично-рекреаційної галузі інфраструктура, а саме: пункти перетину державного кордону, транспортне обслуговування, дорожній сервіс, зв’язок, заклади харчування (колиби, бари, кафе) та інше.
Активно розвивається туристична інфраструктура вздовж основних транспортних магістралей, починаючи з пунктів перетину державного кордону і до кордонів з іншими областями України. Ця робота пожвавилася у зв’язку з проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Серед таких об’єктів найперше вирізняються такі готельно- та мотельно-ресторанні комплекси, як "Chalet" (Свалявський район), "Наталі" (Воловецький район), "Червона гора" (Мукачівський район), "Європа" (Ужгородський район), "Гелікон", "Фемелі" (Берегівський район) та інші.
Змінився і сам підхід до розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття: розробляються наукові концепції розвитку природно-рекреаційних територій. З ініціативи обласної державної адміністрації розроблено концепції розвитку територій Боржавських полонин на Воловеччині та національного природного парку "Синевир" на Міжгірщині, місцевості "Драгобрат – Кваси" на Рахівщині, території Усть-Чорнянської селищної ради та прилеглих сільських рад – Русько-Мокрянської, Лопухівської та Краснянської Тячівського району, полонини Руна на Перечинщині та інші. В основу всіх цих концепцій розвитку покладене збереження екологічного стану та природного ландшафту краю як такого, що найбільше притягує туриста. Вони лягають в основу локальних інвестиційних проектів і враховуються при створенні генеральних планів розбудови сіл, селищ, маленьких міст. У контексті розвитку рекреаційних територій перспективним вважається й інвестування, пов’язане з розробленням і використанням 30 наявних в області проявів термальних мінеральних вод, основна маса яких зосереджена на території Берегівського та Виноградівського районів.
Завітайте у наше село… на фестиваль
За декілька останніх років в області розроблено та створено новий конкурентоспроможний туристичний продукт – "Закарпатський туристичний шлях" (концепція пішохідних екотуристичних шляхів загальною протяжністю близько 380 км), "Закарпатський туристичний гастрономічний шлях" (представляє кулінарну майстерність і смакову гаму 9 національних кухонь населення, що проживає в краї), "Закарпатський туристичний винний шлях" (демонструє традиції закарпатського домашнього виноградарства та виноробства), військовий шлях "Карпатська Україна" (приурочений до 70-річчя проголошення Карпатської України) та військовий туристичний маршрут "Лінія Арпада", туристичний маршрут "Гуцульськими стежками" (гора Костилівка – гора Піп Іван Марамороський).
За останні роки популярність сільського зеленого туризму значно зросла не лише в Україні, а й у Європі. На Закарпатті сільський зелений туризм розпочав своє існування давно, однак найбільшої популярності набув за останні 3–5 років.
Власники сільських садиб почали об’єднуватися в асоціації, створювати комунальні підприємства й центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно й зі знанням справи розвивати цей вид відпочинкового бізнесу, залучаючи нових його представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги й атракції для відпочивальників.
Започаткування й проведення фестивалів є альтернативним шляхом до економічного розвитку сільської місцевості регіону та, зокрема, віддалених гірських сіл.
На території області проводяться обласні, районні, сільські свята та фестивалі, 2008-го їх нараховувалося 138. Найбільш популярними з таких заходів є фольклорно-мистецький фест "На Синевир трембіти кличуть" (Міжгірський район), етнофестиваль сільського зеленого туризму "Гуцульська ріпа" та фольклорний фестиваль "Гуцульська бринза" (Рахівський район), туристичний фестиваль "Євро Карпати" (Ужгородський район), а також винні фестивалі – "Червене вино" (Мукачево), "Біле вино" (Берегово), фестиваль вина і меду "Сонячний напій" та молодого вина "Закарпатське божоле" (Ужгород). 2009-го року започатковано ще два фестивалі: голубців – на Берегівщині та кукурудзи – на Виноградівщині.
|
