Чернігівщина презентувала трьох номінантів у рамках Всеукраїнської акції “Сім чудес України: замки, фортеці, палаци”, організованої Фондом Миколи Томенка “Справедлива країна”. У ході прес-туру журналісти відвідали палац Кирила Розумовського в Батурині, палац Галаганів у Сокиринцях та Качанівський палац.
Зокрема, палац Розумовського, який на сьогодні є частиною національного історико-культурного заповідника “Гетьманська столиця”, був побудований ще в середині XVIII століття шотландським архітектором Чарльзом Камероном.
У другій половині ХХ століття було здійснено кілька спроб реставрації цього палацу, але її так і не вдалося завершити. І лише на початку нового тисячоліття – у серпні 2009 року нарешті було закінчено масштабну відбудову цієї пам’ятки архітектури, яка нині змагається за звання одного із семи рукотворних чудес України.
Іншим представником Чернігівщини в акції “Сім чудес України: замки, фортеці, палаци” є палац Галаганів у Сокиринцях, побудований у стилі класицизму ще у 1829 році архітектором Дубровським. В часи гетьмана Івана Скоропадського Сокиринці дісталися сімейству Галаганів, цей козацький рід, який дав України не одного старшину запорізького війська, володів селом майже 200 років.
Величний двоповерховий палац, увінчаний у центрі декоративною банею і прикрашений восьмиколонними портиками, у ХІХ столітті був культурним центром і окрасою Чернігівської землі. Окрім того, тут жив відомий український кобзар Остап Вересай, кімната-музей якого знаходиться нині у цьому палаці.
На сьогодні палац Галаганів перебуває у користуванні аграрного ліцею і потребує суттєвої реконструкції.
Та чи не найвідомішим палацом Чернігівщини є історико-культурний заповідник “Качанівка”. Садиба була заснована відомим російським полководцем графом Румянцевим-Задунайським у 1781 році на основі палацового ансамблю парку дворянської садиби.
Ця окраса України розташована на південному сході Чернігівщини в Ічнянському районі на берегах річки Смош. Найбільш цікавим періодом в історії цього історико-культурний заповідника є ХІХ століття, коли ним володіли поміщики-меценати Тарновські. До них у гості приїжджали Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко, Михайло Глінка, Дмитро Яворницький та багато інших славетних митців, громадських і культурних діячів.
На переконання ініціатора проведення акції “Сім чудес України: замки, фортеці, палаци”, заступника Голови Верховної Ради Миколи Томенка, Чернігівщина – “це своєрідний край українських палаців, де зустрічалась, творила і проводила час фантастично велика кількість українських державних діячів, письменників, поетів і художників спільно з представниками російської еліти”. У зв’язку з цим, на думку віце-спікера, було б правильно відновити в цих місцях центр культурного українсько-російського діалогу.
При цьому М.Томенко зауважив, що головне в проведенні цієї Всеукраїнської акції є не лише представлення найкращих зразків палацової архітектури та оборонних споруд, але й своєрідна інвентаризація якомога більшої їх кількості незалежно від стану руйнації.
“Навіть ті об’єкти, які не потраплять до півфіналу акції “Сім чудес України: замки, фортеці, палаци”, все одно знайдуть своє місце у довіднику, який буде презентовано наприкінці проекту і будуть відмічені на майбутній замково-палацовій карті України”, – пообіцяв заступник Голови ВР.
Микола Томенко також нагадав, що на сьогодні для участі в цій акції долучилися 134 архітектурні об’єкти і спрогнозував, що їх буде не менше 150.

Довідка: Всеукраїнська акція “Сім чудес України: замки, фортеці, палаци” стартувала у березні 2010 року і стала третім проектом серії акцій “Сім чудес України”, організованої Фондом Миколи Томенка “Справедлива країна”.
Метою проведення акції є складення замково-палацової карти України та грунтовний аналіз сучасного стану збереженості пам’яток, розкриття їх історико-культурного потенціалу та встановлення перспектив вивчення у музейно-екскурсійну, готельну і туристичну сфери.
В результаті проведення акції будуть обрані сім чудесних замків (фортець і палаців) України та сім замків (фортець і палаців), які знаходяться під загрозою швидкої руйнації та зникнення.
Кінцевим результатом проведення цього проекту стане розробка комплексної стратегії підтримки реконструкції та відновлення архітектурно-історичних пам’яток за рахунок коштів державних і місцевих бюджетів, а також коштів приватних осіб.