Проект «Парк Київська Русь» – свідчення того, що відроджується базове коріння нашої держави. Зараз відтворюємо довладимирівську епоху, потім – володимирівську, післяволодимирівську...
У котрий раз переконуюся, якщо в Києві йде дощ – це ще нічого не означає: 30 км. від столиці гарну погоду на території області в небесних інстанціях можуть і не відміняти.
Так було і на цей раз: у Києві мокро і холодно – і як на замовлення – сонячно і ясно на відкритті ІІІ міжнародного фестивалю "Парк Київська Русь” у селі Копачів Обухівського району, заявленого цього року організаторами, – ні багато, ні мало як найтриваліший у світі фестиваль і наймасштабніший у країнах СНД та Європи. Організовано від’їжджаємо автобусами від станції метро Видубичі. Для відвідувачів парку вартість транспорту – 20 грн.
«Дискавері!» – дивлячись на живого кролика, кричать від радості підлітки. На під`їзді до «об`єкту» увагу привертають величезні насипи.
Чула, що автор проекту «Парк Київська Русь» Володимир Янченко поставив амбітну мету – відтворити столицю стародавньої української держави без зайвого «художнього свисту», у точності такою, якою вона була за часів князя Володимира, навіть якщо це вплине на кількість відвідувачів.
«Це земляні вали й рови – оборонні споруди Стародавнього Києва, все тут відтворено відповідно до науки і у натуральну величину, можете не сумніватися. Чому нам це подобається? Ініціатори йдуть шляхом, щоб все відповідало тому часу», – підтвердив заступник директора Інституту археології НАН України Гліб Івакін.
Вхідний квиток можна купити прямо тут. З дорослих за можливість провести на території парку фестивальний день - беруть 80 грн., дитячий квиток коштує 50 грн., дітей до 7 років пропускають безкоштовно.
Входжу в головні в`їзні ворота з двома триповерховими баштами і… ущипніть мене! Справжнє місто – з вулицею, ярмарком, городянами. Новоприбулих відвідувачів зустрічають скоморохи.
На території парку всі споруди з дерева: княжа палата (на відкритті фестивалю виконувала функції трибуни для почесних гостей), сторожова башта, зруби XI-XII ст.
Парк розбитий на сектори. Центральне місце відведене іподрому – арена, де проводяться богатирські змагання і середньовічні турніри – де відбулося саме відкриття фестивалю.
На території є сектор стрілянини з лука, намет Нестора Літописця, табори вікінгів і стан кочівників, імпровізовані загороди для коней, намет ворожок, хата-читальня, майстер-класи дають ковалі.

Відчуття присутності в минулому забезпечують актори, які раптово виникали в натовпі, серед відвідувачів парку, і розігрували театральні сценки.
«Курку вкрала, бачили? Хапайте злодійку!..» – промайнувши перед моїм обличчям стрічками в косах, пронеслися дві панночки у довгих червоних сукнях.
«Дивіться, кролики! Які смішні!» – лепече хлоп`я, намагаючись схопити за вухо тварину, перехиляється через плетену загородку, над якою прибито табличку: «Звіринець». Від можливості погладити кролика – непідробно щиро сяють обличчя і в батьків. Тут же до тварини тягнуть руки підлітки: «Дискавері!» – кричать від радості, даючи оточуючим зрозуміти, що востаннє бачили живого кролика на популярному науковому телеканалі.Тут же зойк і летить пір`я. Знову ж таки діти – б`ються подушками, зіштовхуючи один одного з колоди. Усім цим захопленням керують ряджені скоморохи, проводячи вікторини в секторі для дітей. Батьки, які вдало «сплавили шпану», прямують стріляти з луків.

Пані в шикарних сукнях, лицарі в зброї сидять на пеньках. Стародавню дійсність відтворює і присутність війська – під 50 хлоп`ят у кованій зброї зі щитами та мечами напереваги.
«Важкувато?», – цікавлюся у молодців про ступінь важкості обмундирування. «Та кілограм 30, не менше, – діляться. – Нам у них цілий день ходити». Знайомлюся з молодою людиною в костюмі – чи то вікінга, чи то лицаря.
«Я Людвіг – Лицар Світу, – каже хлопець. – Насправді, я з київського клубу реконструкції. У Україні, таких як я – фахівців з оживлення історії, тисяч 30. Ми виготовляємо костюми, відливаємо зброю». 
Підходимо до невеликої поляни. На пеньках сидять різні за віком пані в розкішних сукнях, лицарі в зброї – усі піднімають металеві (може навіть срібні) чаші з вином. На імпровізованому столі – рубані кинджалом (зброя лежить тут же) нехитрі харчі: шматки хліба, сир, ковбаси, овочі.«Коли ми ангажуємо образ, абстрагуємося від сучасного світу, віримо, ніби живемо в замку, у будь-який момент може прилетіти дракон, і потрібно буде встати на захист своєї пані. Ніби зараз на дворі Х сторіччя, і ми в Скандинавії. Ми проголошуємо тости, говоримо максимально наближено до середньовічної лексики», – пояснює той, хто попросив себе називати Людвігом.

«І яке відношення це все має до стародавньої України?» – цікавлюся.

«Нас запросили на фестиваль для відтворення середньовічної атмосфери. Але тут немало тих, хто відтворює дохристиянські напрями, християнські, – Х-ХІІІ століть, ХVІ-го, є й ті, хто спеціалізується на жанрі фентезі», – пояснює хлопець.

Стародавні іграшки піднімають настрій за 15 секунд

Дивлячись на середньовічні «штучки» у волоссі в пані, спалахую бажанням придбати і собі будь-яку дрібницю на пам`ять. Для таких як я, частину центральної алеї в парку «Київська Русь» організатори відвели під ярмарок виробів народних майстрів. Минаю свистілки, ложки, ляльки. Увагу привернули автентичні дрібниці – дерев`яні слов`янські іграшки, прості, як паличка від морозива, – навіть схожі на неї.«Це фуркало, – пояснює майстер. – Підвищує настрій за 15 секунд. Хочете, перевіримо?»
Беру розмальовану «паличку від морозива» – здавалося б, примітивніше не буває, – розкручую за прив`язаний мотузок, зображаючи коло, і не дивлячись на внутрішню установку не здаватися, вже через кілька секунд розпливаюся в посмішці. Радість на рівні генетичної пам`яті. Іграшка ніби розрізаючи повітря, видає хрусткий звук. Щось розуміли в хорошому настрої наші предки, винаходивши такі штуки. 
Майстра звати Вадим. Говорить, що точити ляси (робити дерев`яні іграшки) хотів з дитинства, але реалізувати своє бажання зумів лише ближче до пенсії. Серед його іграшок знаходжу літунець, колотово, забавку.
«Усе це носило ще й функції оберігів», – пояснює іграшкар.
Нашу розмову перериває барабанний дріб, який змінюють звуки волинки. На волинку народ реагує усмішками й пританцьовуванням, перекочуючись з ноги на ногу, вторячи акторам, що з`явилися на іподромі.
«Це скоморохи, городяни, вуличні артисти й музиканти. Найцікавіше буде далі.» – інтригує директор фестивалю Наталія Петрова.
Ведучі повідомляють про відкриття ІІІ міжнародного фестивалю "Парк Київська Русь”. На насипу, символізуючому гори Стародавнього Києва, з’являється фігура Андрія Первозванного, він несе величезний хрест, щоб поставити його «на березі Дніпра». Трохи пізніше його змінили ті, що пливуть на турі – величезній імпровізованій декорації - усім відома четвірка засновників Києва. Організатори фестивалю почали відкриття фестивального року, звернувшись до перших сторінок історії Києва. На відкритті вони представили всю фестивальну програму року.
Гості свята побачили презентацію фестивалів «Билини Стародавнього Києва IX-XI століть», фестивалю каскадерів «Київська Русь», фестивалю «Київська Русь XIII століття», «Гості стародавнього Києва XV століття», шоу кінного трюку «Княжа кіннота», презентацію народного свята «День Яріла», фестивалю-маскараду «Київська фібула», показ етномоди і історичного костюму.
Піднімаюся на трибуну, щоб дізнатися про враження від фестивалю у почесних гостей.

Заступник міністра культури і туризму України Ольга Бенч:

МІНІСТЕРСТВО ГОТОВЕ ПІДТРИМАТИ ФЕСТИВАЛЬ

Міністерство готове підтримати фестиваль. Після того, як у нас буде прийнятий бюджет, сформуємо план на другий квартал. Якщо держава виступить засновником свого власного фестивалю у «Парку Київська Русь», йтиметься про 100% фінансування. Поки ж –фінансування буде в рамках 30% від запропонованої суми.

Льотчик-космонавт Російської Федерації Юрій Лончаков:

З КОСМОСУ КИЇВ СХОЖИЙ НА СОНЦЕ З ПРОМЕНЯМИ, ЩО РОЗХОДЯТЬСЯ

Я захоплений і здивований, що така ідея випестувана і народжена.
Ідея, ініційована автором проекту, – Володимиром Янченко, повинна перенестися на Росію і слов`янські народи.
Я дуже багато з космосу знімав Київ, схожий на сонце із променями, що розходяться. Промені йдуть на всі боки. У мене коріння з України. 
Київську Русь намагалися поставити на коліна, але слов`янський народ об`єднувався і давав відсіч ворогам...
Коли буваєш у космосі, працюєш у космічному просторі – філософія змінюється. Ми живемо на прекрасній планеті. Ліс, повітря, вода – усе це дає нам Земля.
У космосі видно – маленька тонка плівочка – це атмосфера, яка нас захищає і дає нам життя. 
Відлітаючи в космос на півроку, ігумен Іов передав мені мощі святого Сергія Радонежського. Ці мощі були у мене на станції, я облітав з ними Землю – з 12 жовтня 2008 року по 8 квітня 2009 року, і повернув їх назад. Відчував присутність преподобного Сергія на духовному рівні. Станція рухалася навколо Землі за добу 16-17 разів. І я вірю, що сам преподобний Сергій освятив нашу Землю. Вірю, що вона стане від цього добрішою.

Заступник директора Інституту археології НАН України Гліб Івакін

ЗАРОДЖУЄТЬСЯ НОВА НАУКА – ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА АРХЕОЛОГІЯ

Для інституту археології та істориків Парк Київська Русь – не пересічний проект – відбувається відродження Стародавнього Києва на науковій основі. Тобто це не просто якісь фантазії – проект реалізується за кресленнями, за матеріалами археологічних розкопок, за повідомленнями літописних зведень. У цьому беруть участь співробітники Інституту археології. У Парку зароджується нова наука – експериментальна археологія.
Проект багаторічний. Ідея об`єднує не просто експертів, а людей, що розуміють, що без історичних основ – майбутнє неможливе. Наприклад, коли був потрібний експерт зі зброї, Володимир Янченко привіз із Санкт-Петербургу кращого експерта з середньовічної зброї. При цьому туристи не просто приходять сюди, а стають учасниками всіх подій, які відбуваються на фестивалі. 

Директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін:

КИЇВ – ЦЕНТР, МОЖЕ НАВІТЬ, ВСЕСВІТУ

Проект «Парк Київська Русь» – свідоцтво того, що відроджується базове коріння нашої держави. З розвитком проекту відтворюватиметься і геополітична складова цього поняття (Київська Русь.).
Чим більше людей братимуть участь у фестивалях і більше буде відвідувачів – тим глибше доведеться замислюватися, більше питань виникатиме.
Хотілося б, щоб це не була лубочна картинка – стьоб, щоб це продовжувало залишатися серйозним науковим проектом.
Щоб люди приїжджали і могли побачити космічне місто – Київ – центр, може навіть, всесвіту. 

Президент благодійної організації «Слов`янський фонд», автор проекту «Парк Київська Русь» Володимир Янченко:

У НАЙБЛИЖЧІ 1,5-2 РОКИ ВІДТВОРИМО ДОВОЛОДИМИРІВСЬКУ ЕПОХУ

Точка відліку нашої державності – стародавнє місто Київ. Це культурна столиця, яка впливає на розуми й душі нашого народу, і всієї східнослов`янської цивілізації.
Мета парку «Київська Русь» – створити культурну столицю східнослов`янських держав – один із стовпів світової культури. На Старокиївській горі Стародавній Київ не відтворити. Перед нами стояло питання вибору місця і ухвалення рішення. Вирішили – якщо не робитимемо, тоді, ніколи ніхто не дізнається, що таке Дитинець Києва. Тому підібрали місце, яке максимально підходить, – за ландшафтом, за природою. Тут представлена вся флора Київщини – і березовий гай, і сосновий. Немає інфраструктури – заводів, труб. Це місце, де жили поляни.
Вартість проекту 350 млн. доларів. Ми зробили перший крок у довгому шляху. Зараз ми відтворюємо доволодимирівську епоху, потім – володимирську, післяволодимирівську. Припускаємо, що перший етап принесе нам реінвестиції на другій і на третій.
У найближчі 1,5-2 роки відтворимо Михайлівські ворота і внутрішнє наповнення довладимирівської епохи. Протягом року в парку проходитимуть фестивалі, які відображають Київ у різних його епохах.

***
Ті, хто дочекався темного часу доби, потрапили на вечірню програму, – побачили театрально-хореографічну постановку «Княжа суперечка», вогняно-трюкове шоу, факельний хід і святковий феєрверк.
Захід супроводжували виступи ансамблів середньовічної музики білоруських колективів Теstamentum Terrae, Сornucopia.
Наступний фестиваль Парку – «Київська Русь XIII століття» відбудеться на День Києва – 22-23 травня. Очікується, що гостями фестивалю стануть представники культурної, наукової, дипломатичної і бізнес-еліти України, СНД, Європи.
Протягом року в рамках фестивалю пройдуть богатирські битви ХІ, ХІІ і ХV століть, лицарські турніри, День Києва, День Ярила, Медовий спас, фестиваль каскадерів, зустріч бабиного літа, лучний турнір та інші видовищні заходи.
Як повідомили організатори, крім фестивальних днів, насичену розважальну програму парк запропонує відвідувачам кожен вік-енд. 

Анна Горпинченко
Уніан