Минулий місяць ознаменувався тим, що українська туристична спільнота жваво обговорювала “сделку века” - 75% активів провідного туроператора України «Вояж- Київ» придбали спільне підприємство міжнародної групи компаній туризму і відпочинку TUI Travel та S-Group Capital Management, компанія з управління інвестиціями. Підписанням угоди передбачено створення нової компанії, яка здійснюватиме діяльність в Україні під брендом «Вояж-Київ» та входитиме до TUI Travel PLC. Ця безпрецедентна подія в українському туризмі послугувала формуванню низки запитань, пов‘язаних із можливістю залучення іноземних інвестицій у вітчизняну туристичну галузь. Їх ми адресували заступнику міністра культури та туризму Юрію Зубку.

- Шановний Юрію Петровичу, наскільки українська туристична галузь взагалі цікава для інвесторів, особливо нині, в умовах кризи?

- Українська туристична галузь надзвичайно цікава для інвесторів, і та позитивна динаміка, яку спостерігаємо за статистичними даними, це підтверджує. Наша країна досить багата своїми туристичними ресурсами – історико-культурними (понад 500 населених пунктів мають 900-літню історію, збережено майже 150 тисяч пам’яток іс- торії, культури, архітектури), курортно-оздоровчими, лікувальними. Унікальні можливості для відпочинку є на Чорному, Азовському морях, у Карпатах, на Шацьких озерах, Дністровському каньйоні, Десні та Дніпрі. Наразі спостерігаємо досить серйозний приріст інвестицій. Так, за даними Держкомстату, в 2008 році прямі іноземні інвестиції в економіку України склали близько 29 млрд. доларів США. Готельне господарство у 2008 році отримало інвестицій у розмірі 208 млн доларів США (річний приріст становить 18,2 %). У розрізі регіонів скажу, що прямі іноземні інвестиції під розвиток готелів у Криму у 2008 році склали 31,5 млн доларів США.

   У готельний бізнес Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпатської та Чернівецької областей було вкладено 20,8 млн доларів США. Серйозного поштовху для розвитку готельної галузі в Україні надало отримання нашою державою права на проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Ми очікуємо, що прийняття ВР Закону України «Про приватно-державне партнерство» й внесення змін до закону про Євро-2012, яким передбачаються серйозні пільги для інвесторів, сприятиме подальшому розвитку туристичної інфраструктури в Україні. Це дуже важливо, оскільки будівництво 160-ти готелів до Євро-2012 ведеться виключно за кошти інвесторів, які в умовах кризи потребують максимального сприяння з боку держави.

   Як приклад серйозного інвестиційного проекту варто назвати будівництво культурно-мистецько-туристичного центру, який реалізується біля Хотинської фортеці загальною вартістю близько 40 млн. євро (з готелями, діарамою битви, 6-мамузеями, зменшеною копією 19-ти фортець та замків України, розважальним комплексом). Сьогодні велику зацікавленість до України проявляють міжнародні мережі готелів. З іншого боку, в умовах кризи міжнародні інституції рекомендують здійснювати кредитування на короткотермінові періоди – 2-3 роки. Термін же окупності серйозного готелю становить 8-10 років, що суттєво стримує входження інвестицій в український ринок. Тому представники готельних мереж наразі укладають угоди з готелями, які закінчують будівництво. Також інвестиції спрямовуються на розвиток аквапарків, відпочинок та оздоровлення на базі термальних джерел, будівництво гірськолижних трас та курортів. Так, Закарпатська область за останні роки отримала інвестиційних коштів на загальну суму 290 млн євро. Одним з найпотужніших проектів цього регіону є гірськолижний центр “Полонина Руна”, який передбачає залучення прямих іноземних інвестицій на загальну суму 90 млн євро. Європа нині активно розвиває екотуризм, зелений туризм. Знаходяться охочі вкладати кошти і у розвиток українського сільського зеленого туризму.

-Важко собі уявити зарубіжних інвесторів, які б прагнули відродити нами ж занедбані села...

- Проте це справді так. Комплекс послуг, пов‘язаних з цілою мережею туристичних маршрутів й супутньої інфраструктури, розвивається як внутрішніми, так і зарубіжними інвесторами. У ряді регіонів є перспективні проекти будівництва й відтворення цілих сіл (у невеликому масштабі), де повністю буде збережено побут 18-19 століття. Наразі до цього прагнуть долучитися Польща, Німеччина, Австрія. Попередні домовленості є. Проте існує проблема з виділенням земельних ділянок. Коли будуть підписані відповідні угоди, ми про це поговоримо більш предметно.

- Нині туристичний ринок скорочується, структурується. Компаніям, особливо тим, які працюють на виїзд, доводиться сутужно. Чи не вийде так, що наразі, коли чимало туристичних підприємств банкрутують, скорочують власну діяльність, зарубіжні компанії, яким держава допомагає вижити, за безцінь «приберуть до рук» українську туристичну галузь?

- Я вважаю, що цього не трапиться. Але по великому рахунку у нас склалася парадоксальна ситуація. В Україні фактично до 90 % компаній працюють виключно на виїзд і не дбають про розвиток в’їзного та внутрішнього туризму. Тому в умовах економічної кризи, коли спостерігається зменшення виїзних туристичних потоків десь на 50% (точнішими цифри будуть після завершення літнього сезону – основного для виїзників), їхні прибутки зменшились. Але сьогодні мова не йде про банкрутство галузі. Можна сказати, що криза надає серйозні можливості для розвитку внутрішнього й в’їзного туризму. І ряд компаній, що раніше працювали тільки на виїзд, вже розпочали займатись внутрішнім туризмом. Нині ми проводимо активну роботу з регіонами, аби зафіксувати й зберегти ціни на надання туристичних послуг з розміщення хоча б на рівні минулого року та не допустити значного зростання цін. Це досить актуально для Криму, який торік і позаторік навіть з нижчим рівнем сервісу перевершував закордонні пропозиції. Тому якщо до нас “заходитимуть” західні компанії, які працюватимуть у напрямку розвитку не лише в‘їзного, а й внутрішнього туризму, ми це тільки вітатимемо. Це додаткова конкуренція. Додаткові можливості залучення іноземних туристів. Навіть у тому, що зарубіжні фірми куплятимуть українські компанії, які працюють на виїзд, теж може бути свій зиск. Це поліпшуватиме розвиток економічних показників, оскільки західні компанії більш дисципліновані при сплаті податків. Тоді менше траплятиметься випадків, які ми спостерігаємо на сьогоднішній день.

- Яких саме?

- Наприклад, з певного посольства подається інформація про те, що до країни виїхали 50 тис. чоловік, які отримали візи через туристичні компанії. За узагальненою звітністю від компаній ми отримуємо інформацію, що до цієї країни відправ- лено 10 тис. чоловік, тобто у п’ять разів менше. Виходить, що близько 80 % туристів оформляли- ся способом, який не передбачав сплату податків. Це ж стосується і авіачартерів. Отож, проблема справді існує. Ми зацікавлені у зарубіжних тур- компаніях, які залучатимуть туристів в Україну та вкладатимуть інвестиції в розвиток галузі, бо всі вони ведуть збалансований підхід у своїй діяль- ності, що для держави досить вигідно.

- На Ваш погляд, наскільки логічним є при- клад поглинання одного з найпотужніших ту- роператорів – «Вояж-Київ» - відомою європей- ською компанією TUI?

- На жаль, я не володію детальною інформа- цію щодо механізму цього поглинання та укладе- них угод. Скажу одне. Якщо ця компанія виграла в УЄФА тендер на розміщення почесних іно- земних гостей Євро-2012 (команди, керівництво,спонсори, тренери, судді, делегації національних федерацій тощо), то те, що вона зайде й стабільно працюватиме на нашому ринку, залучатиме до на- шої країни зарубіжних гостей, чесно сплачуючи податки в Україні, піде на користь не лише ком- панії «Вояж-Київ», а й державі в цілому.

- Яким є зарубіжний досвід інвестування туристичної галузі й досвід яких країн може стати для нас найбільш показовим?

- Для нас є корисним й показовим будь-який досвід, бо Україна багата на різноманітні ресур- си. Наприклад, ми можемо скористатися досвідом Туреччини та Єгипту, які, залучаючи інвестиції, пішли шляхом первинного розвитку готельної ін- дустрії й створення на раніше непридатних для туристів територіях надсучасних готельних ком- плексів з повним спектром обслуговування. Поль- ща, Словенія, Чехія і Греція в основу розвитку туризму поклали розвиток регіональних територій, створення зон екологічного й зеленого туризму. Франція , Іспанія, Португалія пішли шляхом роз- витку пізнавально-культурного туризму, а Великобританія, Німеччина - ділового, конгресного туризму та виставкової діяльності. Тому Українаі цікава для інвестицій, що в ній можна розвивати практично всі види туризму.

- Ваші прогнози щодо подальшого розвитку вітчизняної туріндустрії

- Навіть в умовах кризи значення туризму зростає. Передусім тому, що за світовим досвідом саме туризм забезпечує найвищу оборотність ка- піталу, найвищу мультиплікативність вкладених коштів й найдешевші робочі місця. Сьогодні ми розробляємо Державну програму розвитку турис- тичної галузі на 2010 -2015 роки, яка відповідати- ме найсучаснішим реаліям й охоплюватиме най- перспективніші напрямки розвитку індустрії.

- Чи передбачається програмою фінансу- вання галузі? Якщо “так”, то з яких джерел?

- Частково – через бюджет. Частково – через уведення спеціального туристичного збору та ін- ших позабюджетних надходжень.