 У Чернігові пройшли громадські слухання на тему: Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" у м. Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам'яток заповідника".
У заході взяли участь представники замовника розроблення проекту – Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та розробника проекту – Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури і туризму України, науковці ЧДПУ імені Т.Г.Шевченка, фахівці пам’яткоохоронних організацій, депутати міської ради, представники громадських організацій та засобів масової інформації, зацікавлені члени територіальної громади.
Відкриваючи захід, заступник міського голови Олександр Сердюк підкреслив, що запропонований на слухання проект "Про Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" з визначенням меж та зон охорони пам'яток заповідника" схвалений вченою радою науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень та президією науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури і туризму України.
Доповідаючи про основні завдання зазначеного проекту, заступник директора науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Віктор Вечерський пояснив, що необхідність здійснення цієї роботи випливає з вимог Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Він підкреслив, що "з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам‘яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватись зони охорони пам‘яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару”. Адже динаміка розвитку міської забудови може загрожувати цілісності ансамблю споруд заповідника та об’єктам археологічної спадщини поза межами його території.
Автори проекту пропонують збільшити охоронну зону заповідника за рахунок окремих ділянок міста, визначивши її в межах історичної частини міста з коригуванням останньої відносно меж поширення культурного шару міста Х-ХІІІ ст. Ці території переважно дотепер зберігають традиційний характер забудови (що потребує певних охоронних режимів використання), а, головне, охоплюють найважливіші частини стародавнього Чернігова (Окольний град, Третяк та Поділ).
За словами В.Вечерського, принципово важливим є те, що основні позиції цього Генерального плану узгоджуються з нині чинним Генеральним планом м. Чернігова, Детальним планом території центральної частини м. Чернігова та ''Правилам забудови та використання території м. Чернігова (коригування)''.
Під час обговорення проекту фахівці-науковці та представники громадськості підтримали ідею збереження традиційного характеру історичного середовища, адже Чернігів у числі не багатьох міст, які можуть пишатися шедеврами архітектури і історії доби Київської Русі. Зокрема, з 23 пам'яток культури домонгольського періоду, що збереглися в Україні, 5 знаходяться в Чернігові.
Погоджувальна комісія, до складу якої обрані представники органів місцевого самоврядування та наглядових органів, фахівці, представники громадськості, всього 12 осіб, на своєму засіданні продовжила обговорення питань, винесених на громадські слухання.
Генеральним планом розвитку заповідника передбачено, що висота нових будівель і споруд у кварталах, розташованих на південь від вулиць Л.Толстого та Лісковицької, не повинна перевищувати 8 метрів, а у районі «Кавказу» та частині району «Лісковиці» (у кварталах, розташованих на південь від Катерининської церкви та Єлецького монастиря до вул. Лісковицької), не повинна перевищувати 6 метрів. Діючими Правилами забудови та використання території міста висотність забудови на цих територіях встановлена до 15 метрів.
При цьому в кварталах, обмежених вулицями Преображенською, Горького, Гетьмана Полуботка, Магістратською, Комсомольською і Бєлінського, висота нових будівель і споруд не повинна перевищувати 15 метрів; у кварталах, обмежених вулицями Преображенською, Пушкіна, Гетьмана Полуботка, Горького, висота нових будівель і споруд - 20 метрів; у кварталах, розташованих на північний захід від вулиць Л. Толстого – Князя Чорного - 12 метрів.
Положення щодо висотності забудови на території охоронної зони заповідника, а саме в районах «Кавказу» та «Лісковиці», та необхідність у разі збільшення поверховості нових будівель і споруд у цих районах виконання історико-містобудівного обґрунтування викликало найбільші суперечки між розробниками проекту та практикуючими архітекторами міста.
Архітектори міста свою незгоду мотивували тим, що висоти 6 метрів не достатньо для будівництва навіть одноповерхового садибного будинку. Вони зазначили, що раніше існував проект забудови території району «Лісковиці» каскадним методом за умови будівництва 3-4-поверхових багатоквартирних будинків та садибних одноквартирних будинків висотою до 2-х поверхів.
Обмеження по висоті забудови цих районів, як вважають архітектори міста, краще деталізувати, можливо зробити їх по секторам із врахуванням сприйняття цієї забудови з основних видових точок міста: в’їзду до міста з боку Київського шосе, з боку вул. Щорса та зі сторони с. Піски. Особливо це стосується району «Кавказу».
Представники громадськості наполягали на прийнятті запропонованих обмежень висотності будівель, що, на їх думку, надасть можливість підкреслити архітектурні надбання у панорамі міста.
Олександр Сердюк зауважив, що завдання і міської влади, і заповідника, і туристичних фірм міста збільшити потік туристів до Чернігова та затримати їх у місті на 3-4 дні. Для цього необхідно інтенсивно розвивати інфраструктуру обслуговування туристичної галузі міста. "Запропоновані проектом обмеження висотності забудови у районах «Кавказ» та «Лісковиця», фактично перекреслюють деякі пропозиції щодо розвитку туризму у Чернігові, закладені у Детальному плані центральної частини міста та Схемі перспективного розвитку туризму міста", - підкреслив він.
Головний архітектор міста Людмила Павлінська наголосила на тому, що, акцентуючи на привабливості в’їзду до міста зі сторони Києва, не можна не звертати увагу на помешкання ліворуч від в’їзду, де фактично існують хрущоби та повоєнні бараки. "Якщо ми відмовимося від реконструкції району «Лісковиця», то обречемо його мешканців на проживання у таких умовах".
Л. Павлінська пояснила, що Генеральним планом міста та Детальним планом центральної частини міста передбачена пробивка вулиці Любецької до вул. Толстого. Вона дасть можливість пропускати транзитний транспорт з Києва на вул. Лісковицьку, потім по вул. Толстого і далі на вул. Любецьку. Таким чином, розвантажується від транзитного транспорту сам в’їзд до міста з боку Київського шосе. А пробивка вул. Любецької вимагає реконструкцію прилеглих до неї районів міста, в тому числі і району «Лісковиця».
Крім того, вважає головний архітектор міста, затвердження представленого проекту з його варіантом висотності забудови районів «Кавказ» та «Лісковиця» загубить і Схему перспективного розвитку туризму міста, і Детальний план центральної частини міста, і місцеві правила забудови.
У зв’язку з тим, що погоджувальна комісія не узгодила спірне питання щодо висотності забудови районів «Кавказ» та «Лісковиця», заступник міського голови Олександр Сердюк запропонував винести це питання для розгляду на пленарному засіданні 39-ої сесії міської ради питання.
Також вирішено рекомендувати розглянути та затвердити на пленарному засіданні 39-ої сесії міської ради питання, запропоновані Проектом, з яких погоджувальна комісія ухвалила остаточні рішення.
|
