 31 травня римо-католицький світ відзначає свято Зіслання Святого Духа. На честь цієї події було в свій час освячено храм відновленої в Чернігові парафії римо-католиків.
Коли йдеться про римо-католицьку парафію у нашому місті, то тут є прийнятним термін «відновлена», оскільки понад півтора десятиліття назад спільнота саме відновилася після того, як у середині 20-х років, по суті, морально та фізично була знищена.
Тільки у 1992 році, після проголошення Україною незалежності, після певних змін у стосунках між державою та Церквою, зокрема римо-католицькою, група чернігівців звернулась до влади з клопотанням про реєстрацію спільноти римо-католиків. Після віповідних процедур клопотання було задоволено. Однак, десятиліття радянської «пропаганди» та не зовсім коректна поведінка представників інших конфесій спричиняли досить насторожене, якщо не вороже, ставлення до католиків. Священники ордену Облатів Непорочної Діви Марії, які приїхали служити у Чернігів, розуміли, що кригу відчуження між населенням міста та невеличкою парафією (менше 20 чоловік) потрібно підтоплювати теплом довіри та взаємопорозуміння.
Досить скоро чернігівці переконалися, що католицька церква — відкрита для всіх бажаючих.
Сьогодні парафія Зіслання Святого Духа, хоч і зросла чисельно (в ній налічується трохи понад 200 чол.) однак залишається невеликою порівняно зі, скажімо, православними парафіями міста. Проте в Чернігові знають, що римо-католики дбають про молодь, не залишаючись осторонь її проблем. Велика кількість дітей міста ще в 90-х роках побувала на оздоровленні за кордоном в країнах Західної Європи. При парафії існує дитячий притулок для дітей-сиріт. Молодь, що зростає в католицькому середовищі, активно спілкується з оточуючим світом — здійснює паломницва як в межах України, так і за її кордонами, бере участь в міжнародних зустрічах католицької молоді, займається колективною творчістю.
Римо-католицька церква у Чернігові, незважаючи на певні проблеми економічного характеру, знаходить можливість піклуватися про немічних, хворих, знедолених. Щомісяця парафіяни разом із священником відвідують тих, про кого забули держава і, навіть, рідні. Відвідуються також ті, хто через вчинення злочину перебуває в місцях позбавлення волі. Кілька років назад при парафіяльному будинку по вул. П'ятницькій було створено їдальню для бідних. Надається гуманітарна допомога лікарням міста.
У 2002 році, після тривалої (і безуспішної) суперечки між владою міста та парафією Римо-католицької церкви за приміщення костелу, побудованого у ХІХ ст. на розі вул. П'ятницька та Чернишевського, почалося будівництво нового храму та монастирського будинку. І хоч як не буває скрутно, але будівництво просувається в поступальному напрямі. Тепер уже на розі вул. Київська та Горького постав невеликий комплекс, який складається з костелу, дзвіниці, будинку для священників. В парафії постійно працює декілька священників, служать черниці, що опікуються в притулку найменшими дітьми, приїжджають на реколекції священники з інших парафій. Від моменту її відновлення очолює парафію о.Генріх (Камінський). Парафіяни виїжджають в паломницькі поїздки до святинь України та Європи — в Польщу, Францію, Австрію, Німеччину. У 1995 р. відбулася знаменна для чернігівців подія — представники парафії на чолі з настоятелем побували в Римі на зустрічі з Папою Римським Іоанном Павлом ІІ.
За роки існування в Чернігові римо-католицької спільноти змінилися на краще і міжконфесійні стосунки. Привітати католиків з Різдвом або Великднем тепер приходять представники Української Православної та Української Греко-Католицької церкви. Такі стосунки сприяють розумінню серед чернігівських християн того, що католики, православні, греко-католики — це гілки одного дерева, яке росте з одного коріння.
Алла Гаркуша «Чернігів стародавній» |
