21 травня на прес-конференції в Колегіумі журналістів ознайомили з важливим документом – генеральним планом розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” з визначенням меж та зон охорони пам'яток заповідника.
Він розроблений на замовлення Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Працювали над генеральним планом досвідчені науковці та архітектори Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури та туризму України, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» та Державної служби з питань національної культурної спадщини.
Чернігів вважається перлиною мистецтва всесвітнього значення. Адже наше місто є одним з найстародавніших у Східній Європі, скарбницею культурної спадщини Русі-України, а також доби Відродження і Бароко. Це – найзначніше і найсвоєрідніше місто лівобережної половини України, що є багатошаровим містобудівним організмом, який не має собі рівних серед східнослов'янських міст за різноманітністю, хронологічним діапазоном і ступенем концентрації нерухомих пам'яток культурної спадщини в комплексі з унікальним природним ландшафтом.
На території Чернігова понад 100 пам'яток культурної спадщини, що знаходяться на державному обліку. 50% території міста охоплені зонами охорони пам'яток.
Визначна цінність Чернігова як історичного міста полягає не лише в універсальній цінності його пам'яток архітектури й містобудування, а й у тому, що саме на цих придеснянських пагорбах зберігся унікальний за своєю цілісністю архітектурно-ландшафтний комплекс, що послідовно формувався упродовж тисячоліття і дійшов до наших днів у високому ступені збереженості. Це останнє в Центрально-Східній Європі східнослов'янське місто, що в своєму містобудівному укладі й вигляді зберегло втілення основних засад давньоруського містобудування. Саме тому Чернігів має значення ландшафтної, містобудівної та архітектурної пам'ятки всесвітнього значення. Це місто справило вирішальний вплив на розвиток містобудування всього східнослов'янського світу (Україна, Білорусія, Росія) упродовж ХІІ-XVII ст. і є винятково цінним свідченням культур Київської Русі, українського відродження і бароко. Саме з огляду на це заповіднику у 1998 р. надано статус національного, а з 1995 р. обговорюється проблема доцільності внесення архітектурно-ландшафтного комплексу м. Чернігова до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. На думку авторів генерального плану розвитку, архітектурно-містобудівна спадщина Чернігова цілком відповідає критеріям щодо включення об'єктів до зазначеного Списку. Справа лише за здійсненням відповідних технічних процедур, які можна провести результативно й ефективно тільки за умови, що місцева влада буде в цьому зацікавлена й сприятиме підготовці номінаційного досьє для Центру всесвітньої спадщини в Парижі.
Генеральний директор Національного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь детально розповів журналістам про охоронну зону заповідника. На ній розташовані пам'ятки та об'єкти культурної спадщини. Відповідно до генерального плану, у межах охоронної зони заповідника забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідних органів охорони культурної спадщини. Тут має бути забезпечена сприятлива гідрогеологічна обстановка, чистота повітряного басейну, захист від динамічних впливів, пожежна безпека.
Також Юрій Олексійович розповів і про зони охорони археологічного культурного шару. На них всі будівельні та земляні роботи, посадка дерев проводяться з дозволу органів охорони культурної спадщини та під наглядом археологів.
Генеральний план передбачає і зони регулювання забудови.
Територія заповідника, його охоронна зона та зона охорони археологічного культурного шару повністю охоплюють межі стародавнього міста, що відповідає пріоритетним напрямкам діяльності Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Важливим є й те, що основні позиції Генплану узгоджуються з нині чинними Генеральним планом Чернігова та Детальним планом території центральної частини Чернігова, а його основні положення не суперечать також чинним Правилам забудови та використання території обласного центру.
Генеральним планом розвитку заповідника «Чернігів стародавній» також передбачено і заходи з охорони, використання, реставрації, реабілітації та музеєфікації. Зокрема, на Валу планується здійснити благоустрій території, влаштування огорожі та закладів харчування, впорядкування зелених насаджень, дослідження та часткова музеєфікація оборонних валів фортеці.
Головна мета розробників Генплану: забезпечення збереження та доцільного використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Генеральний план розвитку як регуляторний акт потребує законодавчого оформлення. Так, 7 червня 2009 року повідомлення про його оприлюднення було розташовано на сайті Чернігівської міської ради.
Зауваження та пропозиції до проекту рішення приймаються управлінням архітектури та містобудування Чернігівської міської ради у письмовій формі протягом місяця (30 календарних днів) з дня оприлюднення.
У червні 2009 року на сесії Чернігівської міськради планується розглянути та затвердити Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».

На прес-конференції журналістам розповіли і про заходи, які планує провести Національний заповідник у зв’язку із 940-річчям заснування унікального підземного комплексу – Антонієвих печер.
Зокрема, заплановано на початку жовтня організувати Міжнародну наукову конференцію «Християнські старожитності Київської Русі» та виставку про дослідження Троїцького-Іллінського комплексу пам'яток. Передбачено видання каталогу ікон іконостасів Іллінської церкви та Троїцького собору Троїцько-Іллінського монастиря, наукового збірника «Чернігівські старожитності». Вже розпочалася науково-просвітницька робота: підготовка науково-популярних статей, створення теле- та радіопередач для засобів масової інформації про пам'ятки Троїцько-Іллінського монастиря; проведення прес-конференцій тощо.
Журналістам репрезентували і проект-реконструкцію відновлення комплексу Антонієвих печер. Передбачається відбудова каплиці Ново-Антонієвих печер на залишках автентичних підмурків та стін, розчистка печерних ходів, будівництво пішохідного металевого містка між Антонієвими та Новоантонієвими печерами.
Для втілення в життя зазначеного проекту потрібні кошти. Національний заповідник «Чернігів стародавній» сподівається, що знайдуться меценати, які допоможуть реалізувати задумане. І таким чином на території підземного комплексу збільшиться кількість пам’яток, що відповідно сприятиме зростанню туристичному розвитку міста.

Джерело: Чернігів стародавній