 На замовлення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України спеціалістами науково-дослідного інституту пам’яток охоронних досліджень Міністерства культури і туризму України спільно зі співробітниками Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» виконані роботи по проекту «Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у м. Чернігові з визначенням меж та зон охорони пам’яток заповідника».
Газета "Чернігівські відомості" розпочала публікацію основних положень генплану. Веб-сайт "Чернігів стародавній" пропонує також ознайомитися з ними.
З повною версією генплану розвитку заповідника можна ознайомитися у адміністрації заповідника «Чернігів стародавній» за адресою: вул. Преображенська, 1; тел. 608—713.
ЗБЕРЕГТИ ІСНУЮЧІ ПАМ’ЯТКИ
Актуальність цієї розробки зумовлюється розташуванням заповідника в умовах міської забудови, динаміка розвитку якої може загрожувати цілісності ансамблю споруд заповідника та об’єктам археологічної спадщини поза межами його території.
Мета роботи — забезпечення збереження та доцільного використання пам’яток та об’єктів культурної спадщини Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» шляхом розроблення Генерального плану розвитку заповідника та проекту меж та зон охорони пам’яток, визначення режимів використання території заповідника та зон його охорони. Практичне значення цієї роботи полягає в тому, що Генплан розвитку заповідника буде покладено в основу подальшої діяльності заповідника, реставрації, музеєфікації та використання його пам’яток, благоустрою території, розвитку туристичної інфраструктури, а також реконструкції окремих кварталів чи комплексів історичної забудови в зонах охорони заповідника.
Опрацьовані матеріали дозволяють обґрунтувати внесення змін до історико-архітектурного опорного плану Чернігова в частині уточнення меж території та охоронної зони Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
ОХОРОННА ЗОНА ЗАПОВІДНИКА БУДЕ РОЗШИРЕНА
При визначені охоронної зони заповідника були враховані напрацювання науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування, яким у 1997 р. було здійснено коригування історико-архітектурного опорного плану і зон охорони пам’яток Чернігова, що були затверджені пізніше Генеральним планом Чернігова у 2003 році. На той час спеціалісти, визначаючи охоронну зону заповідника, репрезентували її виключно як буферну зону, не завжди дотримуючись принципу прокладання меж по топографічним рубежам.
иконаним проектом цей недолік виправлено. Крім того, пропонується дещо розширити охоронну зону за рахунок окремих ділянок міста, які й дотепер зберігають традиційний характер забудови та охоплюють найвагоміші частини стародавнього Чернігова (Окольний град, Третяк та Поділ). Враховуючи, що територія Чернігова в ХІІ ст. сягнула далеко за межі означених ділянок, пропонується визначити ще одну охоронну зону, яка б забезпечувала збереженість археологічних нашарувань Передгороддя — найбільшої частини чернігівського передмістя давньоруської доби з прилеглими до неї ділянками середньовічних могильників. У межах цієї території традиційний характер забудови простежується лише фрагментарно, отже головну спрямованість режиму використання даної зони охорони визначають саме археологічні рештки. Таким чином, її слід визначати як зону охорони культурного шару давньоруського Чернігова. На жаль, сучасна земельна ситуація в місті не дозволяє визначити цілісну територію заповідника, тому вона складається з декількох ділянок.
Принципово важливим є те, що основні позиції цього Генплану узгоджуються з нині чинними Генеральним планом Чернігова та Детальним планом території центральної частини Чернігова, а його основні положення не суперечать також чинним Правилам забудови та використання території обласного центру.
НАЙБІЛЬША НЕБЕЗПЕКА — ВІД ВИБІРКОВОГО БУДІВНИЦТВА
На думку авторів проекту, для історичного середмістя Чернігова найбільшу небезпеку становить вибіркове будівництво в загальноміському центрі, що може спотворити традиційний характер середовища, призвести до втрати певних його якісних характеристик.
Загалом для Чернігова — міста з активним рельєфом і з багаторівневою забудовою, власне як і для Києва, Кам’янця-Подільського, Кременця, Львова або Чигирина, проблема «п’ятого фасаду» забудови, тобто панорам з верхніх точок рельєфу, є дуже актуальною. Проте ця проблема надто пізно потрапила до поля зору фахівців і на сьогодні тільки почала вирішуватися.
ЧЕРНІГІВ — ПЕРЛИНА МИСТЕЦТВА ВСЕСВІТНЬОГО ЗНАЧЕННЯ
Автори проекту впевнені, що Чернігів повинен розглядатися як витвір містобудівного мистецтва.
Це останнє в Центрально-Східній Європі східнослов’янське місто, що в своєму містобудівному укладі й вигляді зберегло втілення основних засад давньоруського містобудування. Саме тому Чернігів має значення ландшафтної, містобудівної та архітектурної пам’ятки всесвітнього значення. Місто справило вирішальний вплив на розвиток містобудування всього східнослов’янського світу впродовж ХІІ-XVII ст. і є винятково цінним свідченням культур Київської Русі, українського Відродження і бароко. Саме з огляду на це заповіднику «Чернігів стародавній» у 1998 р. надано статус національного, а з 1995 р. обговорюється проблема доцільності внесення архітектурно-ландшафтного комплексу м. Чернігова до списку всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО. На думку авторів проекту, архітектурно—містобудівна спадщина Чернігова цілком відповідає критеріям щодо включення об’єктів до зазначеного списку.
Довідка
Усього на території Чернігова налічується понад 100 пам’яток культурної спадщини, що знаходяться на державному обліку. 50% території міста охоплені зонами охорони пам’яток: охоронні зони, зона регулювання забудови, парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва, зона охоронюваного ландшафту.
Джерело: Газета "Чернігівські відомості"22 квітня 2009 року
|
