 17 березня 2009 року в Клубі Кабінету Міністрів України пройшли брифінг та пряма телефонна лінія першого заступника Міністра культури і туризму України Владислава КОРНІЄНКА.Тема брифінгу була присвячена діяльності МКТ по формуванню нової правової бази для сфери культури і туризму.
Під час брифінгу Владислав КОРНІЄНКО, зокрема, повідомив:
«За роки незалежності в Україні напрацьовано доволі значну законодавчу базу для культурної сфери, накопичено великий законотворчий досвід.
Слід зауважити, що на сьогоднішній день основним складником правової бази для сфери культури і мистецтва вважаються прийняті ще в лютому 1992 року “Основи законодавства України про культуру”. Протягом наступних 14 років було розроблено і прийнято цілу низку законів, що регулюють ті чи інші галузі та сфери культурно-мистецької та туристичної діяльності (кінематографію, бібліотечну, музейну, театральну справу, охорону пам’яток, туризм, курорти, переміщення культурних цінностей, видавничу справу, народні художні промисли, гастрольну діяльність, авторське й суміжне право тощо). Основних базових та дотичних до сфери культури і туризму прийнято біля 25 Законів.
Але прийняті вони були в основному у 1990-х роках та на початку 2000-го.
Ці закони далеко не у всьому узгоджуються з “Основами законодавства про культуру” і навіть один з одним. Низка правових проблем лишається невирішеними, що стримує розвиток культури. Має місце низька дієвість чинних законів, нерідке ігнорування їх положень, у тому числі й органами влади на місцях.
Міністерством прикладається чимало зусиль для формування нової правової бази для культурної сфери, яка б відповідала новим політичним, економічним, соціальним умовам, у яких нині розвивається культура, і через це удосконалення нормативно-правової бази галузі є одним із пріоритетних напрямків роботи Міністерства.
Я зупинюся на тому, що зроблено МКТ у 2008 та 2009 роках.
6 березня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про приєднання України до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини»... Цей Закон дозволить створити належні умови для збереження і підтримки традиційної культури, виведе її на міжнародну сцену. 29 вересня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України “Про перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації”, що є позитивною подією як для сфери охорони культурної спадщини, так і для суспільства, оскільки крім затвердження власне переліку пам’яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації, зазначений Закон вирішує питання забезпечення їх ефективного використання.
Уже у 2009 році в першому читанні прийнято проекти законів про внесення змін до законів України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» та «Про музеї та музейну справу». Законопроекти розроблені Міністерством культури і туризму України з метою приведення законодавства у сфері бібліотечної та музейної справи у відповідність до сучасних потреб суспільства, узгодження їх із цивільним та господарським законодавством сьогодення.
1. Уже знаходяться на розгляді у Верховній Раді України проекти законів, які підтримані Урядом:
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини
Законопроектом підвищено відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, усунено колізії між нормами законодавства про охорону культурної спадщини і земельного законодавства, що є важливим чинником пожвавлення господарської діяльності з одночасним забезпеченням збереження об’єктів культурної спадщини та підвищенням рівня туристичного відвідування заповідників;
Про ратифікацію Європейської конвенції про спільне кінематографічне виробництво
Прийняття законопроекту відкриє Україні доступ до європейського механізму підтримки кінематографії, забезпечить участь України в європейських культурних програмах співробітництва та сприятиме подальшому розвитку національної кінематографії.
Якщо розвивати далі тему законодавчої підтримки кіно, то зауважу, що МКТ спільно із народними депутатами України розробило проекти законів «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії» та «Про збір на розвиток національної кінематографії», які теж знаходяться на розгляді у Верховній Раді України.
Також у Верховній Раді України знаходяться декілька законопроектів, які розробило МКТ, які направлені на реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів:
Про внесення змін до Закону України «Про курорти»,
прийняття якого сприятиме:
а) уточненню процедури оголошення природних територій курортами;
б) розподілу функціональних обов’язків центральних та місцевих органів виконавчої влади з питань діяльності курортів;
г) встановленню необхідної кількості зон санітарної охорони курортів;
д) визначенню формату нормативно-правового акта щодо оголошення природної території курортом державного значення;
е) встановленню контролю за використанням природних властивостей курорту тощо.
Про оголошення природних територій м. Слов'янська Донецької області курортом державного значення
Проект розроблено відповідно до Закону України “Про курорти”.
В ньому передбачається оголошення природних територій міста Слов’янська Донецької області курортом державного значення, затвердження меж округу і зон санітарної охорони курорту, що сприятиме раціональному використанню зазначених територій.
Аналогічні законопроекти, розроблені МКТ, проходять наразі узгодження із центральними органами виконавчої влади:
Про оголошення природних територій м. Скадовська Херсонської області курортом державного значення
Про оголошення природних територій м. Миргорода Полтавської області курортом державного значення
Про оголошення природних територій міста Сатанів Хмельницької області курортом державного значення
Прийняття їх має сприяти раціональному використанню ресурсів курортно-оздоровчого та рекреаційного призначення, підвищенню інвестиційної привабливості на національному та європейському рівнях.
Ще один законопроект, який знаходиться на розгляді у Верховній Раді,
Про внесення змін до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений працівник туризму України»
Прийняття його стимулюватиме працівників туристичної галузі до високих показників у роботі.
2. Перейдемо до законопроектів, які проходять погодження у центральних органів виконавчої влади.
Про культуру
Я уже говорив, що основним діючим базовим Законом для галузі є «Основи законодавства про культуру», прийняті у 1992 році. Їх ідейну застарілість і концептуальну строкатість, а також недієвість багатьох ключових положень доцільно переглянути саме через прийняття нового Закону України «Про культуру».
На сьогодні з його погодженням виникає проблема саме через те, що в проекті Закону України «Про культуру» закладені соціальні гарантії для працівників культури. Але МКТ продовжує наполягати і відстоювати ту позицію, що в базовому Законі соціальні гарантії повинні бути.
Про внесення змін до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» та інших законодавчих актів, що регулюють питання благодійництва,
який розроблено спільно з благодійними організаціями та Українським незалежним центром політичних досліджень.
Під час роботи над Проектом було проведено 7 фокус-груп із представниками благодійних фондів, благодійниками, благодійними організаціями. Проведені 2 всеукраїнські конференції з питань благодійництва. Законопроект пройшов широке обговорення із громадськістю. Будемо сподіватися, що його підтримають і заінтересовані центральні
органи виконавчої влади.
Про національний культурний продукт,
що законодавчо забезпечить належну присутність національного культурного продукту на ринку, сприятиме цілісності інформаційно-культурного простору України.
Всі ми добре знаємо, що у сучасній Україні несприятливими залишаються умови для національного виробника культурних благ. Українські фільми майже не з’являються в кінопрокаті, українських книжок у книгарнях – у кілька разів менше, ніж російських, а українська музика на FM-хвилях складає кільканадцять відсотків.
Домінування закордонного мас-культу на культурному ринку незалежної України зберігається майже так само, як у радянські часи. Через те, необхідна державна політика підтримки національного виробника в культурній сфері
Про внесення змін до Закону України «Про туризм»
Введення в дію Проекту Закону дозволить привести у відповідність до вимог Закону України “Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” правові та організаційні відносини, що виникають між дозвільними органами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру та встановити порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру.
3. Проекти Законів, що розробляються у МКТ
Про туристичний збір на підтримку в’їзного та внутрішнього туризму
Сутність: з кожного виїзного туриста фірма сплачує відповідний збір, який буде направлено на розвиток внутрішнього туризму.
4. Завдання
Істотні недоліки правового забезпечення культурної діяльності обумовлюють продовження концептуального цілісного реформування правової бази культурно-мистецької сфери, за такими основними напрямками:
1. Система формування бюджетів за «програмним принципом», визначена чинним Бюджетним кодексом України, потребує суттєвого коригування в частині, що стосується фінансування культури. Програмний принцип формування бюджету може бути використаний для визначення бюджетних видатків для таких мистецьких закладів як театри, музичні ансамблі, кіностудії. Натомість для бібліотек, музеїв, будинків культури, заповідників адекватно виглядає схема нормативного фінансування.
2. З огляду на недостатність бюджетного фінансування доцільно запровадити ряд змін у системі оподаткування, щоб зробити її сприятливішою для розвитку культури:
· законодавство про неприбуткові організації має стати адекватнішим до потреб таких організацій (нині недержавні, неприбуткові організації практично не мають права на будь-яку підприємницьку діяльність, навіть якщо вона має пряме відношення до культурної діяльності);
· багатоканальне фінансування закладів культури (з бюджету, з благодійництва, із власних зароблених коштів) повинне бути законодавчо закріплене і передбачене для всіх типів закладів культури.
3. Слід запровадити поруч з уже існуючими, нові механізми фінансування культурних організацій, проектів, що в умовах України означає наступне:
· Розвиток механізмів конкурсного фінансування культурно-мистецьких проектів, на яке б могли претендувати організації культури незалежно від форм власності та від підпорядкування;
· Подальший розвиток продюсерської системи не лише в кінематографії, але й у театрі та концертній справі;
· Удосконалення існуючої системи грантів Президента для видатних митців та для творчої молоді, увільнення всіх подібних грантів від оподаткування.
4. Слід відновити пільги по сплаті податку на землю, передбачені ст. 12 ЗУ «Про плату за землю», для закладів культури усіх організаційно-правових форм незалежно від форми фінансового державного утримання.
5. Чекають на належне законодавче врегулювання циркова галузь, театральна, виставкова.
6. Необхідним є врахування специфіки мистецької галузі та особливостей творчих професій у трудовому, освітньому, пенсійному законодавстві України (як-то контрактне працевлаштування, пенсійні фонди для митців, специфіка вищої мистецької освіти тощо).
7. Необхідно також внести серйозні зміни до ЗУ «Про гастрольні заходи в Україні», які стосуватимуться чіткого визначення кола платників збору за проведення гастрольних заходів, визначення термінів «гастролер», організатор «гастрольного заходу», вдосконалення процедури розподілу коштів, які надходять від збору за проведення гастрольних заходів.
8. Є нагальна потреба в прийнятті законопроекту «Про внесення змін до Земельного кодексу України, що передбачає уточнення складу земель історико-культурного призначення і встановлення зон охорони навколо пам’яток культурної спадщини, та внесення змін до Закону України «Про охорону археологічної спадщини», які б удосконалили процедури надання дозволів на проведення археологічних розкопок.
| 
