Будинок полкової канцелярії – один із небагатьох зразків житлової архітектури України кін. 17 ст. Споруджений на території колишнього дитинця, з південного боку міського майдану. Цей будинок належав чернігівському полковнику Я.Лизогубу. Увійшов у мистецтвознавчу літературу під назвою «будинок полкової канцелярії» (таким було його перше функціональне призначення). Зараз він зберігся у первісному вигляді, основні перебудови після пожеж 1718 та 1750 торкнулися здебільшого внутрішніх приміщень. В плані – це типова українська «хата на дві половини», поділена двома поздовжніми та однією поперечною стінами на шість камер. Під кімнатами – шестикамерний льох. Коридор поділяє будинок на західну і східну частини. Розвинені торцеві фронтони з повноцінними віконними прорізами і декором навколо них, підвищений горищній простір, перекритий двоскатним дахом – єдине опосередковане свідоцтво двоповерхової забудови Чернігова 2-ї пол. 17 ст. У 19 ст. черепичний дах було замінено бляшаним. Майстерне використання будівничими можливостей цегли, характерне для архітектури Лівобережної України 17–18 ст., продовжує давньоруську традицію, започатковану в орнаментальній кладці Спаського собору і П’ятницької церкви в Чернігові. Активна пластична обробка фасадів виділяє будинок як першу серед інших цивільних будов України, де чітко виступають форми українського бароко. Функціональне призначення будинку багато разів мінялося: кін. 17 – поч. 18 ст. – полкова канцелярія, чернігівська ратуша, 18 – поч. 19 ст. – архів. Після першої реставрації 1954 будинок став складовою Чернігівського історико-культурного заповідника.