Історія нашого міста рясніє різними таємницями і перше місце серед них займає питання - коли ж все-таки виник Чернігів.
   Археологи на основі своїх досліджень стверджують, що він з'явився на берегах Десни 1300 років тому. Можна, однак, припустити, що сталося це ще раніше: на карті, складеної знаменитим грецьким вченим Птолемеєм в II столітті нашої ери, на тому місці, де стоїть нинішній Чернігів, вказано місто Сірім. Клавдій Птолемей склав керівництво по географії, куди входить 8 книг. У ньому дана добре систематизованна збірка географічних знань древніх про світ. Він указав координати восьми тисяч пунктів від Скандинавії до верхів`їв Нілу, від Атлантичного океану до Індокитаю, основою для чого послужили відомості про маршрути купців і мандрівників. До цього дивного трактату включені одна загальна карта та 24 спеціальні карти земної поверхні.
   І, може бути, не випадкові знахідки римських срібних монет на території стародавнього чернігівського кремля в місці, розташованому в кутку між стрижнем і р. Десна. Там були знайдені монети першої половини I тисячоліття н. е.., а імена: імператорів Трояна (98-117 рр.. н. е.), Адріана (117-138 рр.. н. е.), Антоніна Пія (138-161 рр.. н. е.), Марка Аврелія (161-180 рр.. н. е.), Гален (259-268 рр.. н. е.). і  Діоклетіана (284-305 рр.. н. е.).
Про те, що попередником Чернігова могло бути яке-небудь стародавнє городище, можливо, дуже велике, яке відносилося до епохи знайдених римських монет, свідчать археологічні дослідження, зокрема, археолога В.П Коваленко, який відкрив на Валу культурний шар зарубинецької культури .
   Культурний шар - це шар землі, що містить у собі залишки життєдіяльності людини: кістки, руїни осель, різні предмети. Шар нижче культурного, до якого ще не дійшли руки людини, носить назву материка, яким можє бути пісок, суглинки і глина.
   Зарубинецькі племена проживали, як встановили вчені, в період від III століття до н.є. до I століття н. е.., тобто жодним чином не можна виключати наявність великого населеного пункту  на річці Десна на місці нинішнього Чернігова в епоху, віддалену від нас на 2 тисячі років.
Відомий археолог і історик Б. А. Рибаков в своїй монографії «Древности Чернигова» пов'язує виникнення Чернігова з поселенням скіфського періоду в урочищі Татарська гірка, де життя тривала і в епоху Київської Русі. Подібне твердження викликає сумнів з таких причин: Татарська гірка знаходиться дуже далеко від Чернігова - на лівому корінному березі річки Десна, на відстані близько 7 км від міста.
   У той же час, вдвічі ближче до Чернігова, в урочищі Білий груд на лівому березі р. Білоус, наші предки жили в епохи мезоліту, неоліту, бронзи, раннього заліза і Київської Русі. Ця Дюна була кладовою різних археологічних матеріалів, в основному виробів з кремнію і кераміки, аж до того часу, поки 20 років тому її не зайняли під лісопосадку. Тепер там росте густий сосняк.
Але це урочище теж далеченько від стародавнього Чернігова. Варто відзначити знахідки, що відносяться до кам'яного віку, що мали місце безпосередньо в самому місті. Кам'яний неолітичний молоток був знайдений на садибі Г. П. Журавель в 1-му Холодного Яру (нині вул. О. Десняк). Знаряддя праці з кремня і отщепи від нього зустрілися спелеології при розкопках в Антонієвих печерах. Археолог А. А. Попко знаходив на огороді Єлецького монастиря фрагменти кераміки епохи бронзи і раннього заліза, а на Кордовському лугу - підйомні матеріали епох неоліту, бронзи і раннього заліза.
Безсумнівно, що на території міста знаходиться чимало подібних свідоцтв заселення цієї місцевості ще з прадавніх часів. Хочеться вірити, що рано чи піздно підтвердиться зазначений Птолемеєм факт про місце  знаходження в ті часи міста Сірім на місці нинішнього Чернігова.