Що ж стосується власне назви - Чернігів, найбільш усталеною (хоча й суто фольклорною) є версія про те, що місто виникло на місцевості, званій колись Чорний Гай. Що ж, цілком правдоподібно.
Але не досить романтично! – впродовж віків, аж до багатьох сьогоднішніх краєзнавців та екскурсоводів, переконані багато мешканців Чернігова. Вони ведуть походження назви від імені легендарного засновника міста, князя Чорного. Ось, мовляв, у нас тут навіть Чорна могила є, не інакше як на його честь названа. Поховальний курган дуже великий, справжня земляна піраміда - як могутньому князеві й належало...
Гарно, але невірогідно. Оскільки ту Чорну могилу дослідив іще в 1872-1873 роках знаменитий у свій час археолог Дмитро Самоквасов. Поховання справді князівське. І справді дуже багате – там знайдено було мечі й шаблі, кольчуги й щит з мідним окуттям (на ті часи – предмет воїнської розкоші). Серпи, сокири, посуд, розкішно орнаментовані сріблом два турячих роги для ритуального пиття. Навіть дуже рідкісні тоді кістяні гральні шашки (на жаль, до сьогодні ці безцінні чернігівські скарби перебувають не вдома в Чернігові, а у Московському історичному музеї).
Дійсно, Чорна могила безперечно належала якомусь із сіверянських володарів пізньоязичницьких часів. Але це не могила міфічного князя Чорного. Романтиків і цього разу підвели знайдені в похованні монети –візантійські золоті, датовані серединою десятого сторіччя. Тобто йдеться про часи, коли Чернігів уже був могутнім містом-фортецею.
...Може, князь Чорний і справді персонаж міфічний. Але в центрі сучасного Чернігова нині є вулиця його імені. Ну й правильно.
А неподалік колись існував іще один подібний пірамідоподібний курган. Про нього у чернігівчан теж була легенда, що то усипальниця красуні-княжни, доньки князя Чорного. Тільки легенда й лишилася: курган було цілком по-дикунськи знищено 1851 року – у процесі будівельних робіт. Нічого не нагадує?..
Також за місцевою оповідкою, в іншому знаменитому чернігівському кургані, званому здавна “Гульбище”, було поховано самого Іллю Муромця. Вам і цього разу, цілком можливо, про це скаже екскурсовод. І збреш... Гм... Неточно, так би мовити, відтворить історичні факти.
Ілля Муромець - насправді реальна історична особа, “військово-політичний діяч Київської Русі ”, як зараз сказали б. Але його нетлінні мощі (богатиря-християнина по смерті причислили до лику святих) поховано не тут, а в Києво-Печерській Лаврі, природно, за православним обрядом. А чернігівське поховання стосується більш ранніх, дохристиянських часів.
Тим часом невідомий чернігівський богатир-язичник виглядав таки справжнім велетнем! Його меч був завдовжки 126 сантиметрів (звичайно руські мечі мали 80-90 см, – під зріст, природно, власника-воїна, який рідко перевищував 165-170 см.). Так само на велетня принаймні двометрового, а то й 2,15 м. (запевняє дехто з дослідників) зросту сплетено кольчугу та скуто шолом. Разом зі зброєю до поховань дружинників клали відро, з якого поїли коня: треба ж конику богатирському й у Вирії водицю пити! Так от, відро з Гульбища десь у півтора рази більше звичайного. Природно, що й кінь під велетнем зростом у сажень мусив бути неабияким... Цілком очевидно - у Іллі Муромця з билин та казок був не один прототип. Напевне, серед них - і чернігівський богатир.
Взагалі в околицях Чернігова до сьогодні збереглося 232 кургани. Було понад п’ятсот. Їх зруйнували і розграбували.
