Логічним наслідком 13-річних досліджень археологів у гетьманській столиці є відкриття Музею археології Батурина. Ця подія приурочена до відзначення 300-роковин з дня Батуринської оборони 1708 року. Колишня гетьманська столиця є еталонною археологічною пам'яткою козацької доби, її культурний шар за ступенем насиченості та інформативності не має рівних собі, а всі комплекси мають одну, точно вивірену, дату знищення - 13 (2) листопада 1708р. Ідея відкриття профільного музею на базі заповідника визріла давно. її активно підтримало керівництво Черніго-во-Сіверської археологічної експедиції. В рамках виконання Комплексної програми збереження пам'яток заповідника "Гетьманська столиця" на початку цього року завершились ремонтно-реставраційні роботи по Воскресенській церковнопарафіяльній школі (1904 р.), в приміщенні якої було заплановано розгорнути експозицію Музею. Наукова концепція і тематико-експозиційний план були розроблені науковцями заповідника. Створення експозиції Музею археології Батурина тривало більше року. Ескізний проект і художнє оформлення виконав архітектор з м. Суми Антонець Олександр та його творчий колектив дизайнерів. Реалізації цього проекту сприяла Державна служба з питань національної культурної спадщини МКТ України (голова Ку-черук М.М.). Основою експозиції є колекції знахідок з Батурина та його найближчих околиць, усього більше трьохсот одиниць. Чільне місце у виставках займуть предмети, що подаровані заповіднику Романом Безсмертним, Михайлом Косинсь-ким, Миколою Кочергою, Євгенією Саке-вич-Даллас та Олександром Шевченком, Леонідом Стахорським. Окремо хотілося б згадати музеї, що надали матеріали зі своїх колекцій та яким висловлюємо щиру подяку - це Рівненський обласний краєзнавчий музей (директор Бу-лига О.С.), Чернігівський обласний сторичний музей ім. В.Тарновського (директор Лаєвський С.Л.) та Національний заповідник "Хортиця" (генеральний директор Остапенко М.А.). Під час оформлення експозиції використано матеріали аерофотозйомки Батурина, люб'язно надані канадським професором Мезенцевим В.І., а також реконструкції знарядь праці, виготовлені працівниками заповідника Авулою В.М. та Вінником П.В.Вже кілька років в складі нашого закладу працює реставраційна майстерня. У вмілих руках Н.Кривулі та В.Авули ожили видобуті з землі археологічні знахідки з глини та металу. ТОВ "Ерідан" (директор Воронець А.П.) на благодійних засадах надало електротехнічні матеріали та виконало монтаж електрообладнання вітрин музею. Організація Музею археології - це прояв високого професіоналізму всіх структурних підрозділів заповідника "Гетьманська столиця". Експозиція Музею археології Батурина розгорнута в трьох залах колишньої церковнопарафіяльної школи і на археологічних матеріалах за хронологічно-тематичним принципом висвітлює історію Батурина від найдавніших часів й до початку ХУІІІ ст. "Ніхто крім археологів, які володіють специфічною джерельною базою, не в змозі побачити за речами людей і відтворити історичне минуле" - підкреслив директор Інституту НАН України академік П.П.Толочко. Про стародавній період історії Батурина розповідають предмети праці та побуту, залишені племенами, що жили в епоху неоліту, бронзи, раннього залізного віку, ранніх слов'ян та доби Київської Русі. Привертають увагу кам'яні сокири, скребачки, ножі, зернотерки, вістря списів та стріл, ліпна кераміка, прикраси. Після занепаду давньоруського городища життя на дитинці Батурина відновлюється поляками. Тоді ж, на початку ХУІІ ст., з'являються перші письмові відомості про Батурин. Иого жителі не стояли осторонь визвольних прагнень українського народу проти польських поневолювачів. Це ілюструє повстанська зброя - бойові сокири, вила, бич. Остаточно від польського ярма Батурин звільнився в перший рік Визвольної війни під проводом Б.Хмельницького (1648-1654 рр.). Отримані містом привілеї Магдебурзького права сприяли його інтенсивному піднесенню. Вироби місцевих ремісників, козацькі похідні та ужиткові речі, а також копії документів та мап цього часу всебічно характеризують Батурин козацького періоду його історії. З 1669 по 1708 рр. Батурин був резиденцією гетьманів Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи та центром політичного, економічного і культурного життя Гетьманщини. До нас дійшло надзвичайно мало писемних джерел про Батурин того часу, не збереглося жодного плану. Тому про міський розвиток, планування, фортифікації і архітектуру столиці ми дізнаємося практично виключно з археологічних матеріалів. Най-значніше українське місто на піку свого злету було повністю знищене царською армією на початку листопада 1708 р. Релікти героїчної оборони Батурина -натільні іконки жертв, уламки гармати та церковного дзвону, доповнені фотографіями поховань, є беззаперечним свідченням про пограбування і спалення повсталої гетьманської столиці та масове винищення її мешканців. Експозиція музею археології створена за новітніми дизайнерськими технологіями на основі сучасного виставкового обладнання та мультимедійного демонстраційного екрану. Сподіваємося, що експозиція Музею археології Батурина буде постійно поповнюватися за рахунок майбутніх досліджень. Наостанок ще і ще раз дякуємо всім, хто на різних етапах долучився до створення музею. Запрошуємо відвідати Музей, який розкриє для вас унікальні сторінки історії Батурина.
