Яку нішу на ринку туристичних послуг на Вінниччині займе екологічний сільський туризм, поки що невідомо. Нині тільки створюється інформаційний і ресурсний центр із розвитку сільського зеленого туризму
Поки що зеленим туризмом займаються лічені господарі сільських садиб. Але, як стверджує голова обласного осередку Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму Оксана Бас, попит на такі ексклюзивні послуги є. І найбільш популярні вони у мешканців великих міст та іноземців.
Сільський зелений туризм дуже розповсюджений у західних областях України. Це сталося тому, що Західна Україна має унікальну природу і гори. Але з точки зору історичного інтересу для туристів цей регіон нічим особливим не пам’ятний. Принаймні в цьому переконаний голова громадської організації регіонального розвитку Поділля Олег Левченко.
- Сільський туризм розпочинається з легенд краю, історичного інтересу якоїсь місцини для туриста, а продовжується відпрацьованою та налагодженою інфраструктурою послуг. Вінниччина цікава тим, що саме таких легенд у нас більш ніж досить. А от із інфраструктурою нам не пощастило.
Цю прогалину і має почати надолужувати проект. Як повідомила його керівник Оксана Бас, до кінця року планується створити локальні центри розвитку підприємництва у сфері сільського зеленого туризму та народних промислів у п’яти районах області.
- Також планується сформувати інформаційний і ресурсний центр, щоб залучити мешканців сільської місцевості до заняття зеленим туризмом. Цей центр буде у місті Бар, бо там уже діє центр сільського туризму, - повідомила вона.
Оксана Бас упевнена, що під час відвідин подільського села туристи отримають не тільки уявлення про побут, історичні та культурні традиції мешканців Вінниччини, а й зможуть скористатися цілком достатніми послугами, за які вони ладні платити конкретні гроші.
- Тільки от біда: наші господарі агросадиб та ті люди, що займаються народними промислами, не знають, скільки реально можуть коштувати їхні послуги. Наприклад, до одного з народних гончарів підійшли туристи і запропонували, щоб він дав майстер-клас із гончарства за гроші. Він розгубився і не знав, яку ціну за ці послуги скласти, - розповіла пані Оксана.
Щоб запровадити структурні зміни в розвитку зеленого туризму, і буде створено ресурсний центр. Там бажаючі створити агросадибу зможуть набути технологічні навички, ознайомитися з критеріями обслуговування туристів, набути рекомендацій щодо сервісу та інфраструктури агросадиби.
- Головне, що не подобається туристам, особливо іноземним, - це відсутність сервісу. Тобто якщо нема місця для паркування авто біля садиби, в садибі відсутні душ і туалет, а в селі погані дороги та немає магазину і закладу харчування, то в таке місце турист не поїде, - резонно вважає Оксана Бас.
Самим господарям садиб не відремонтувати доріг, не облаштувати в селах стоянки для автівок та не відродити численні сільські музеї. На це треба гроші, і чималі.
- У цьому році на розвиток мережі сільського туризму в області з різних джерел буде виділено 850 тисяч гривень, частина з них піде на розвиток інфраструктури, - повідомив Олег Левченко.
Під час здійснення проекту також передбачається зробити дві дуже важливі речі: провести аудит ресурсу народних промислів і визначити, на яку частку ринку може претендувати ніша зеленого сільського туризму. Перше потрібно, щоб туристична програма булла цікавою та змістовною, останнє - щоб люди, які будуть працювати у цій сфері, знали, на які прибутки їм розраховувати.
Довідка
Зараз агросадиби Вінниччини надають такі послуги: катання на конях, на сільських підводах, риболовля, випікання хліба та харчування за старовинними українськими рецептами, велоподорожі, піші подорожі та прогулянки, допомога у заготівлі припасів на зиму, майстер-класи з гончарства, лозоплетіння, вишивки тощо.
