ШОЛОХОВ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ – ( 24.05.1905-1984) – російський радянський письменник і громадський діяч. Академік АН СРСР (з 1939). Депутат Верховної Ради СРСР 1-60го скликань. Член КПРС з 1932. На ХХІІ з’їзді КПРС обраний членом ЦК. Народився на хуторі Кружилиному (тепер Вешенського району Ростовської обл.). Вчився в гімназії до 1918. В роки громадянської війни був продармійцем, брав участь у боях з куркульсько-білогвардійськими бандами. З 1922 працював у Москві маляром, вантажником, рахівником. З 1926 живе і працює в станиці Вешенській.

Друкується з 1923. перша збірка «Донські оповідання» (1926) – про класову боротьбу на Дону в роки громадянської війни. В романі-епопеї «Тихий Дон» (4 тт., 1928-40) на матеріалі життя донського козацтва і різних соціальних верств відтворено величезні зрушення в життя і психології людей під впливом імперіалістичної війни і Великої Жовтневої соціалістичної революції.

В романі «Піднята цілина» (2тт., 1932-59) Шолохов відтворив процес колективізації на Дону як величезний революційний злам у житті і свідомості селянства, показав гостроту класових суперечностей на селі, зародження й розвиток нових, соціалістичних відносин.

В роки Великої Вітчизняної війни Шолохов виступив з нарисами, публіцистичними статтями, оповіданнями «Наука ненависті» (1942), почав публікацію роману «Вони воювали за Батьківщину» (незак., 1943-54), в якому розкрив характер і психологію радянських людей, здатних на тяжкі випробування й героїчні подвиги. Глибоким гуманізмом пройняте оповідання «Доля людини» (1956-57), в ньому показано незламні душевні сили радянської людини. В циклі публіцистичних статей («Слово про Батьківщину», 1948; «Світло й темрява», 1948, тощо) Шолохов виступав із закликом до боротьби за мир у всьому світі. В літературно-критичних статтях та виступах на ХХ та ХХІІ з’їздах КПРС відстоював принципи реалізму, народності й партійності в літературі.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Собрание сочинений в 8^и томах. – М., 1956-1960.

2.     Лукин Ю. Михаил Шолохов. – М., 1962.