КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ (1836-1900) – письменник, публіцист, педагог, громадський діяч. Походив з дворянської родини. Член Полтавської і Київської громад, один з організаторів недільних та вечірніх шкіл, для яких написав цілу низку популярних підручників. Друкуватися почав у 1858 в «Черниговском листке». У 1863 був засланий до Вологди, а згодом до Тотьми. У 1872 повернувся до Києва, де мав адвокатську практику і співпрацював у у газеті «Киевский телеграф». Був одним із фундаторів товариства ім. Т.Г.Шевченка у Львові (1873) та ініціатором його перетворення в НТШ. Брав активну участь у заснуванні журналів «Зоря» і «Правда». Автор поезій, драм; особливо уславився своїми оповіданнями і повістями соціально-побутової тематики («Млин», «Спокуслива нива», «Старці», «Хвора душа» та ін.). У повістях «Семен Жук і його родичі» та «Юрій Горовенко» порушив проблеми національного відродження України. Уклав ґрунтовну біографію Т.Шевченка (1898-1901)в двох томах під назвою «Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя, яка вийшла одночасно двома мовами у Львові та Одесі.

ЛІТЕРАТУРА

1.     Сиваченко М.Є. Олександр Кониський. // В кн.: Олександр Кониський. Оповідання, повісті, поетичні твори. – К. – 1990. – с. 5-25.