 Відтоді, як зникла «залізна завіса», більшість українців, окрім рибалок, мисливців та затятих пляжників, так полюбили відпочинок в інших країнах, що, практично, звідти не вилазять. Хоча, можна сказати, у нас просто під носом багацько чарівних річок, де можна казково відпочити. На будь-який смак та фінансову спроможність. І, варто сказати, з кожним роком любителів водного туризму стає все більше.
Медіа-центр «Моє місто» та знаний в Україні підприємець Сергій Провозін запросили представників місцевих та центральних засобів масової інформації провести день на природі й на «власній шкурі» перевірити всі принади водного туризму на Чернігівщині. На думку пана Сергія, він приваблює людей активних, котрі шукають нові враження та обожнюють відпочинок на природі. Зазвичай народ сприймає водний туризм як щось екстремальне, навіть небезпечне. Однак наші водні прогулянки цілковито спокійні, «білі й пухнасті», чи то пак «бірюзові й хвилясті». Сплав на плотах по Десні, Сейму чи Снову — це кілька днів насолоди та єднання з природою.
Чаруючий Седнів
Це невеличке містечко, розташоване на берегах Снову, останніми роками знову стає популярним серед туристів і митців. Колись сюди у пошуках натхнення приїздили Тарас Шевченко, Леонід Глібов та багато інших відомих особистостей. Нині сказати, що тут дуже гарно, — однаково, що нічого не сказати. Просто потрібно знайти трохи часу й повільно пройтися тихими вуличками та провулками, роздивляючись на всі боки.
Погуляти Лизогубівським парком, де, окрім скульптур сучасних митців, туристів чекає старовинна садиба Лизогубів, Воскресенська церква-усипальня представників цього славетного роду, житловий будиночок козацьких часів — кам’яниця. А навкруги такі краєвиди, що аж дух перехоплює. Крім того, варто завітати до дерев’яного Георгіївського храму, де знімали радянський фільм жахів «Вій» — є на що подивитися. Поки (на жаль,таке може статися!) не розвалився. І це незважаючи на те, що кілька років тому завершилася нібито повна реставрація церкви.
У Седневі можна оселитися (недорого) як у звичайних «сільських хатках», що здають в оренду місцеві підприємливі мешканці, так і в комфортабельних будиночках з усіма зручностями на самому березі річки. Зокрема, на «Дачі в Седневі». Крім того, можна покататися на конях, порибалити, сплавитися на плоту. За словами Сергія Провозіна, на Снові ходить їхній пліт «Отаман», на якому можуть розміститися 8-10 людей. Учасників сплаву супроводжує досвідчений інструктор, який відповідає за безпеку. Пліт оснащений пластиковими меблями, посудом, обладнанням для розведення вогнища та приготування їжі. «Наші плоти унікальні, це наша власна розробка, конструкція запатентована, такі плоти виготовляють виключно в Чернігові. Зараз налагоджуємо їх промисловий випуск», — інформує Сергій Провозін.
До речі, Снов з давніх-давен порівнюють з річкою Йордан в Ізраїлі — як за складом води, так і за цілющими властивостями. Навіть ширина та довжина у цих річок приблизно однакові.
І знову кемпінги
Нагадаємо: після Чорнобильської катастрофи радянська влада заборонила кемпінги. Лише нині ця тема знову на слуху. Журналістам показали перший кемпінг, що відкривається на березі Десни поблизу села Улянівки. Оскільки рівень води цього року доволі високий, можливість відкрити кемпінг з’явилася буквально кілька днів тому. Тож журналісти були першими, хто відвідав кемпінг «Річковий затишок».
Зауважимо, що це пілотний проект, тож про стаціонарний майданчик для автомобілів, мийку чи автосервіс поки що не йдеться. Мова лише про поселення в таборі (у своїх чи орендованих наметах) та цілий комплекс (28) додаткових послуг (приготування їжі, організація концертів, фестивалів чи корпоративів; лазертаг і пейнтбол; стрибки з високого дерева; польоти на повітряній кулі тощо). Якщо справа рушить, таких кемпінгів на Десні, ймовірно, з’явиться декілька. За словами директора кемпінгу Анатолія Антішка, для початку є 45 спальних місць. Буде попит — буде більше.
Лазертаг – весела розвага
Один із видів нетривіального та активного відпочинку – лазертаг – військово-спортивна командна гра за різноманітними тактичними сценаріями. Докладніше про нього розповів представник Чернігівського лазертаг-клубу «Сектор 0,74» Сергій Стеценко. До речі, використовувати її дуже цікаво та зручно під час мандрів на плотах, як, до речі, й інші ігри.
За допомогою моделей зброї, оснащених електронікою, треба одержати перемогу над суперником. У пейнтболі використовують для стрільби кульки із фарбою, у страйкболі – пластмасові кульки. У лазертазі ураження противника здійснюється інфрачервоним променем, без будь-яких болю чи травм гравців. При попаданні «підстрелений» гравець відчуває лише вібрацію пов’язки на голові, спрацьовує відповідна світлова та звукова індикація. Грати можуть усі: й жінки, й діти.
Дальність пострілу набагато більша, ніж у пейнтболі чи страйкболі, і становить близько 200 метрів. Постріл стовідсотково реєструється електронікою, і тому у гравців не виникає суперечок, чи поцілив хтось, чи ні. Чітко визначаються переможці та переможені. Кожен зразок зброї має свої запрограмовані особливі тактико-технічні характеристики (скорострільність, кількість патронів у магазині, які втрати завдає при влученні тощо). Наприклад, важкувата гвинтівка Мосіна знімає по три «життя» гравця, автомат Калашникова – по два, сучасний іноземний автомат – по одному. Гравець може обрати або копію справжньої зброї, яка деактивована за законом – ММГ (макет масово-габаритний), що зберігає реальну вагу та принцип роботи. Вистрілити кулею він уже не зможе. Туди вбудовано електроніку, яка імітує характеристики бойової зброї. На гравця одягається комплект датчиків, до речі, чернігівської розробки, пов’язки на голову й на тулуб. На екрані гравець бачить свій боєзапас і кількість віртуальних «життів».
У розпорядженні клубу вже зараз більше півтора десятка різних «стволів» для гри. Відпрацьовуючи певні навички, можна грати за будь-якими сценаріями — «Захоплення», «Штурму», «Оборони» тощо. Лазертаг, до речі, використовується для тренувань реальних бійців спецназу. В грі зброя активується інструктором з пульту і починається запеклий бій з використанням тактики, притаманної тій чи іншій зброї. Так, зі снайперською гвинтівкою обирається відповідна тактика прицільної стрільби зі схованки, зі штурмовим автоматом – зовсім інша. При влученні у гравця з нього знімається певна кількість віртуальних «життів». У кого їх не залишилося – вважається «вбитим», відключається зброя, продовжувати стріляти не вийде.
Лазертаг – весела й захоплююча розвага, яка може бути включена в насичену програму активного відпочинку на природі за будь-якої пори року, вона подарує яскраві враження та море адреналіну.
Мандруємо на плотах
Далі для нас швиденько провели легкий інструктаж щодо поводження під час сплаву та запросили на найбільший пліт у «деснянській річковій флотилії» під назвою «Надія». До речі, сьогодні, флот нараховує шість одиниць. Кожен може взяти на борт до 15 туристів. Швидкість сплаву приблизно п’ять кілометрів за годину. Тому пасажири встигають усе: роздивитися краєвиди, половити рибку, освідчитись у коханні, гарно випити та закусити, а також полякати русалок гучним співом. Тим більше, що з кожним роком (а це сьомий сезон роботи річкового флоту) туристів стає все більше й більше. Як мінімум на порядок. Тобто в десять разів.
За словами Сергія Провозіна, чернігівські фахівці розробили дуже цікаві маршрути Десною. Найдовший — від Новгорода-Сіверського до Чернігова. Однак стартувати також можна й із Салтикової Дівиці, Макошиного, Улянівки. Подорож триває стільки, скільки бажає замовник: хоч три-чотири дні чи всього один день. Це дає можливість проводити походи для співробітників фірми, ділових партнерів, або в нестандартний спосіб відзначати весілля, день народження, ювілей, власне, що завгодно. До речі, подібним чином вже не перший рік відпочивають і дипломати, й депутати Верховної Ради, й бізнесмени.
Цікаво та корисно мандрувати також річкою Сеймом. Для цього в тій акваторії плаває пліт «Гетьман», розрахований на 8-10 осіб. Під час подорожі можна відвідати гетьманську столицю — місто Батурин. Харчувати учасників сплаву можуть і продуктами, вирощеними на екологічній фермі. Також є можливість зупинитися на ночівлю в комфортабельній садибі зеленого туризму «Північний ліс», покататися на конях. Щодо цінової політики під час сплавів, то вона також різниться: від економного варіанту «Молодіжний» до категорії VIP-сплав (з чотириразовим харчуванням та ночівлею в котеджах).
Водна мандрівка починається з інструктажу щодо техніки безпеки, потім туристи заходять на пліт. Свої речі й продукти харчування вони розміщують у контейнерах. До речі, дощ на плоту не страшний, бо є «дах» над головою. Їжа готується на березі під час стоянки. Такі місця заздалегідь визначені маршрутом. Варто зауважити, що кожен пліт має засоби безпеки: рятувальні жилети та круг, надувний човен, вогнегасник, санітарну аптечку. Серед додаткових послуг: виступ фольклорного колективу, пізня вечеря при світлі факелів, тренінг на альпійських трасах між деревами чи екологічна мандрівка з кандидатом біологічних наук. А завершується подорож прибуттям до того місця, де на туриста чекає автомобіль або автобус.
Отже, підіб’ємо невеличкі підсумки: водний туризм — це незрівнянно. Навіть протягом однієї доби можна охопити неосяжне: позасмагати на пляжі, накупатися, порибалити, назбирати грибів чи ягід, побувати на цікавій екскурсії, позайматися екстремальними видами спорту, гарно провести вечір в чудовій компанії, зробити сотні фотознімків, відзняти відеофільм і тому подібне.
Себто — буде чим похвалитися перед друзями. Тому не шукайте туристичного щастя десь за бугром. Беріть руки в ноги — й відпочивайте на повну. Дешево й сердито. Адже водний туризм набирає серйозних обертів.
|
