ПАРТНЕРСТВО ДЕРЖАВИ І БІЗНЕСУ
Які ж конкретні кроки потрібні нині, щоб за непростих економічних умов консолідувати вітчизняний туристичний потенціал, створити засади для залучення інвестицій в туріндустрію, поліпшити конкурентні позиції українського турпродукту на зовнішніх і внутрішньому ринках? Проведений фахівцями провідних професійних організацій туристичної індустрії, що об'єдналися у Раду з питань туризму та курортів, та Державної служби туризму і курортів системний аналіз ситуації показав, що в найближчій перспективі слід передусім зосередитися на формуванні ефективного механізму державно-приватного партнерства на всіх рівнях.
Слід зазначити, що зі зростанням ринкового потенціалу туристичної індустрії зростає і вага професійних асоціацій. Тож відповідальна влада має підтримати як саме інституційне будівництво громадських організацій, особливо на місцях, так і створити ефективні механізми державно-приватного партнерства по всій вертикалі - від столиці до кожного туристичного містечка.
Ми впевнені, що задля ефективного розв'язання на національному рівні багатоаспектних проблем сучасного туризму, що охоплює майже всі сфери економіки та соціально-культурного життя, слід відновити діяльність Ради з питань туризму та курортів при Кабінеті Міністрів, забезпечивши участь у її роботі представників провідних структур професійного сектору. Поза сумнівом, культура та мистецтво як складові якісного туристичного продукту мають чимале значення для туризму та курортів, проте сучасна ситуація вимагає, щоб у розвитку галузі певною мірою брала участь більшість центральних органів влади. Це продиктовано й тим, що рівень мультиплікативного впливу туризму на інші галузі економіки в світі невпинно зростає.
КОЖНОМУ ТУРИСТИЧНОМУ ЦЕНТРУ - ПЛАН РОЗВИТКУ
Світова практика свідчить, що для успіху на туристичному ринку кожний туристичний або курортний населений пункт має розробити системний бізнес-план. Особливу вагу такі плани розвитку мають сьогодні для міст, що прийматимуть Євро-2012. Зокрема, особливість розвитку туристичних центрів полягає у формуванні економічних кластерів, де сталі туристичні потоки створюють можливість для розвитку економічної активності в інших галузях місцевої економіки - виробництві екологічно чистих продуктів харчування, виноробстві, відродженні традиційних ремесел, місцевої легкої промисловості тощо.
Перші кроки в цьому напрямку ми вже робимо. Так, за підтримки Німецького товариства технічного співробітництва розпочато реалізацію програми підтримки розвитку туристичної економіки в Криму та Чернівецькій області. На Івано-Франківщині стартувала масштабна програма представництва Європейського Союзу, спрямована на формування сталого туристичного кластера з акцентом на розвиток активних видів туризму.
ЯК ЗБУДУВАТИ ГОТЕЛЬ ДО ЄВРО-2012
Сьогодні в цьому напрямку робиться чимало, але водночас слід застосувати низку радикальних заходів. Вони пов'язані із запровадженням економічних стимулів - від надання довгострокових і дешевих кредитних коштів, податкових канікул - до часткового фінансування державою створення робочих місць у новозбудованих готелях. Зокрема, важливо повернутися до встановлення зменшеної ставки ПДВ на готельні послуги, як це робиться в більшості країн ЄС. Відповідний законопроект минулого року ініційовано нашими спільними зусиллями.
Однією з реальних можливостей фінансування готельних проектів до Євро-2012 може стати програма пільгового кредитування, запропонована, наприклад, урядом Китаю. Сьогодні Комітет інвесторів Ради з питань туризму та курортів при підтримці Державної служби туризму та курортів готує уряду відповідні пропозиції.
Також наприкінці жовтня на щорічному Міжнародному інвестиційному форумі в Санкт-Петербурзі презентуватимемо спільний Інтернет-портал, де будуть представлені найкращі інвестиційні проекти як у містах, що планують приймати Євро-2012, так і в інших регіонах країни.
Нас не може не хвилювати й те, що збільшення цін на енергоносії та нові тарифи на комунальні послуги спричиняють суттєве підвищення вартості послуг у більшості вітчизняних готелів. Пом'якшити цю ситуацію може їх відповідне технологічне переоснащення. На нашу думку, щоб пришвидшити цей процес, варто витрати на встановлення нового обладнання повністю віднести на собівартість.
Загалом наше бачення ідеології підготовки країни до Євро-2012 полягає в тому, що для української туріндустрії це передусім шанс активного виходу на більшість ринків масового туризму у країнах Європи та стимул для покращення якості послуг на всіх рівнях. З цією метою вже впроваджена нова система категоризації готелів, де рішення щодо присвоєння "зірок" ухвалюватиметься на рівні центрального органу влади за активної участі професійних асоціацій.
З іншого боку, професійний сектор активно впроваджує власні системи категоризації для окремих сегментів туристичного ринку, як, скажімо, в сільському туризмі. Сьогодні Рада з питань туризму та курортів вже розпочала перемови з загальноєвропейськими професійними структурами щодо впровадження систем професійної оцінки якості для всього спектра туристичних послуг - ця ініціатива підтримується Державною службою туризму та курортів як важливе доповнення до відповідних існуючих державних стандартів.
Окремим напрямом спільної роботи в рамках підготовки до Євро-2012 є формування національної мережі центрів туристичної інформації. Нині тривають тренінги для керівників таких центрів, підготовлено методичні рекомендації щодо їх роботи, створено основу для загальнонаціонального Інтернет-порталу, що формує єдине інформаційне поле для системи ТІЦ.
НОВІ ПРОДУКТИ ДЛЯ НОВИХ РИНКІВ
Сьогоднішня кон'юнктура світового туристичного ринку за певних умов може бути використана Україною для виходу на якісно новий рівень конкурентоспроможності. Йдеться, зокрема, про формування пропозицій для оздоровчого та медичного туризму, що за умов світової кризи набуває ваги головного мотиву подорожі.
У цій ситуації вітчизняні курорти мають не тільки активізувати маркетингову діяльність на традиційних ринках країн СНД, а й з більшою наполегливістю працювати в країнах Європи та США, арабського світу, Китаю. За нашими оцінками, орієнтовний потенціал ринку медичного туризму тільки на в'їзному напрямку міг би досягти протягом найближчих років трьох мільярдів доларів.
Подібний сценарій можливий і для дитячого туризму та оздоровлення. Бренд "Артека" та достатньо високий рівень безпеки перебування туристів в Україні створює засади для масштабнішого виведення цього напрямку на перспективні світові ринки, але за умови радикальної активізації цієї діяльності на теренах нашої держави.
Нині за підтримки уряду ця робота пожвавішала. Подальший розвиток дитячого, молодіжного та культурно-пізнавального туризму ми бачимо через запровадження на постійній основі культурно-пізнавальних подорожей та тематичних екскурсій, розробки нових механізмів організації активного та різноманітного відпочинку засобами туризму та краєзнавства.
Так, Федерація спортивного туризму України останніми роками провела велику роботу щодо створення майже в кожній області маршрутів для гірського, водного, велосипедного, спелеотуризму. Нині їх слід належно облаштувати та популяризувати як для співвітчизників, так і гостей. Це створить невичерпні можливості для дешевого та якісного відпочинку і наших громадян, і сотень тисяч активних туристів з Європи.
Адже не секрет, що мільярди доларів витрачаються співвітчизниками на закордонні подорожі, а ці гроші могли б працювати на розвиток наших курортів у разі більш наполегливої рекламної кампанії, поєднаної з заходами щодо покращення рівня послуг. Саме тому необхідне підвищення бюджетних витрат на рекламно-інформаційну підтримку туризму. Кожна витрачена з цією метою копійка приносить мінімум гривню доходів до бюджетів всіх рівнів.
А поки що, враховуючи обмежені фінансові можливості державної рекламно-інформаційної підтримки туризму, інноваційною могла б стати громадська програма "Посол українського туризму", ініційована Радою. Вона передбачає широке залучення представників ділових, мистецьких, наукових кіл у різних країнах світу для популяризації туристичного потенціалу України. Реалізація програми за мінімальних витрат здатна залучати велику армію волонтерів на всіх континентах планети в інтересах українського туризму.
Водночас не можна забувати і про традиційні форми поліпшення туристичного іміджу, особливо на цільових туристичних ринках. Ми плануємо зосередити увагу на ринках, що генерують сьогодні найбільші доходи і є найперспективнішими для української туріндустрії. Це передусім - Росія, Білорусь, Німеччина, Польща, США, Великобританія, Ізраїль, Китай, країни Перської затоки, де мають проводитися комплексні рекламні кампанії за участі зацікавленого бізнесу. Певні кроки на цільових ринках Євро-2012 ми плануємо зробити разом з польськими партнерами.
У ПОШУКАХ ЕФЕКТИВНОГО ВЛАСНИКА
У державній власності ще перебувають сотні вагомих туристичних та рекреаційних інфраструктурних об'єктів. За умови їх ефективного використання вони могли б значно поліпшити показники туристичної галузі країни. Тож науковці, експерти та фахівці пропонують об'єднати свої зусилля для розробки нової стратегії використання цього потенціалу.
Так, об'єкти незавершеного будівництва та збиткові підприємства можуть бути запропоновані інвесторам на продаж або у концесію в контексті місцевих програм розвитку туризму та курортів. Для тих державних готелів та санаторіїв, що можуть бути конкурентоспроможними, варто створити окрему керуючу компанію та просувати їх на ринку під єдиним брендом.
Об'єкти, що мають значну історичну та культурну цінність, наприклад, замки та фортеці, могли б бути передані в концесію приватному бізнесу або стати об'єктом державного інвестування та управління.
ОСВІТЯНСЬКІ ПРІОРИТЕТИ
Для якісного покращення кадрового та наукового забезпечення галузі туризму та курортів потрібно вирішити кілька важливих питань. Передусім слід зазначити, що одне з головних - відновлення окремого освітянського напрямку "Туризм" завдяки рішенню уряду знято з порядку денного. Водночас ми розуміємо, що сьогодні туристична сфера потребує абсолютно нових навчальних програм підготовки фахівців, що базуються на пріоритеті виробничої практики, і над їх змістом ще потрібно працювати.
Туристичний бізнес і органи влади вимагають сьогодні абсолютно нових за якістю системних наукових досліджень - такі роботи повинні бути більш прагматичними і конкретними, мати високу ринкову вартість як для бізнесу, так і для нових інвесторів туристичної сфери. З цього навчального року Асоціацією навчальних закладів туристичного та готельного профілю країни і Академією туризму України започатковано спеціальний конкурс дипломних робіт для студентів профільних ВНЗ, присвячений маркетинговим дослідженням туристичних потоків у різних регіонах.
Анатолій ПАХЛЯ,
голова Державної служби туризму та курортів,
Євген САМАРЦЕВ,
голова Всеукраїнського громадського об'єднання
"Рада з питань туризму та курортів"
