 Ситий голодному не товариш? Це народне прислів’я якнайточніше відбиває ситуацію, що склалася в Менському зоопарку. Там уже понад п’ять місяців 220 хижаків не отримують повноцінного харчування, а найближчим часом взагалі можуть залишитися без їжі. Ще з вересня минулого року зоопарк не фінансують. А грошей, які заклад отримує від продажу квитків, не вистачає й на головне.
Загалом Менський зоопарк заборгував різним організаціям та приватним підприємцям 385 тисяч гривень. З них 59 тисяч – за м’ясо та рибу, які вкрай потрібні, аби хижа родина могла нормально харчуватися. Решта – борг з оплати за енергоносії, ремонти приміщень, вольєрів тощо.
– Ситуація з кормами жахлива, – розповіла директорка зоопарку Зінаїда Максименко. – Щоправда, це стосується лише хижаків. Їжі для птахів, копитних та рептилій біль-менш вистачає: ми повністю забезпечені зерновими, сіном, овочами; єдине, чого обмаль – столових буряків. Вони потрібні для підтримання рівня гемоглобіну у тварин. Також бракує горіхів, меду, молока. А рептилій годуємо мишами та щурами, яких самі й розводимо. М’яса та риби не вистачає катастрофічно. Раніше ми годували м’ясоїдних тварин двічі на день, а нині – всього раз. Окрім цього, у їхньому раціоні має бути риба, але її ми тепер даємо лише чотирьом пеліканам, адже це єдине прийнятне для них харчування.
– Якщо зоопарк не фінансують, звідки ж м’ясо та риба? – цікавимося.
– Наразі ми беремо м’ясні та рибні продукти в місцевих приватних підприємців у борг, – продовжує Зінаїда Сергіївна. – Але найближчим часом і вони перестануть нам допомагати. Ми заборгували 59 тисяч гривень. Дехто вже відмовився нас «кредитувати», у решти теж скоро увірветься терпець. А ось, наприклад, ліки чи профілактичні засоби взагалі в борг не дають. Нам щодня треба робити дезінфекцію кліток, а коли закінчиться зима, ще й дератизацію (знищення шкідників – мишей, щурів). Без цього не можна, бо тоді тварини хворітимуть, а деякі інфекції можуть призвести навіть до смерті. Не від голоду, так від болячок помруть.
Саме в цей момент до кабінету директорки увійшла Наталія Баймут, яка має власний м’ясо-рибний бізнес у Мені.
– Сергіївно, м’ясо й рибу я привезла востаннє, – ще з порогу заявила жінка. – Ви заборгували мені 20 тисяч гривень, а для приватного підприємця це дуже велика сума. Із такими темпами мені скоро бізнес закривати доведеться.
– А скільки привезли? – питає Зінаїда Максименко.
– Лише четверту частину від вашої заявки: 100 кілограмів м’яса й 60 риби. Більше дати не можу. Коли сплачувати будете?
– Ситуація з оплатою боргів не прогнозована, – із сумом констатує директорка. – Казначейство грошей не перераховує.
Не отримавши чіткої відповіді, Наталія Баймут іде з кабінету.
– Лише на добу нам треба 65 кілограмів м’яса і 12 кілограмів риби, – сказала Зінаїда Сергіївна.
– Горе нам...
– Чому виникла така ситуація? – питаємо.
– На головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА гріх нарікати. Вони нас і фінансують вчасно, і завжди цікавляться нашими проблемами. За останні три роки багато зроблено саме завдяки їм: поточні ремонти приміщень, вольєрів… А ось казначейство чомусь витрачає наші гроші на власний розсуд. Я постійно телефоную казначеям і прошу «закрити» хоча б ті платіжні доручення, які вкрай потрібні, та все марно. У них одна відповідь: «Приїжджала перевірка з Києва, сказали зоопарку не платити».
У такій безвихідній ситуації голодним тваринам взялися допомагати небайдужі місцеві жителі. Хтось приносить овочі, грецькі горіхи, інші – мед та молоко, які потрібні для ведмедів та приматів. Працівники зоопарку теж не можуть спокійно дивитися, як їхні підопічні голодують, і привозять із дому, у кого що є.
Наприклад, доглядальниця тераріуму Ірина Александрова підгодовує білого какаду Флінта.
– Флінт дуже любить грецькі горіхи, –усміхається Ірина Анатоліївна. – А коли запаси горіхів вичерпалися, почав вередувати й перебирати харчами. Я ще минулої осені назбирала мішок грецьких горіхів для себе, але жодного так і не скуштувала – усі Флінту віддала. Тепер його улюблені ласощі скінчилися...
А ось доглядальниця приматів Тетяна Беда тримає вдома корову, тож щодня приносить півторалітрову пляшку свіжого молока для своїх шістьох підопічних, їм цього вистачає.
– Та скоро моя Зорька у запуск піде, тоді мавпочки без молока залишаться, – розказала жінка.
Скільки ще часу Менському зоопарку доведеться бідувати, ми запитали в головного управління Державної казначейської служби України в області.
– Усі платіжні доручення із Менського зоопарку було передано до УДКСУ в Менському районі 31 січня, а вже 1 лютого ми сплатили 81 тисячу гривень (захищені статті), – каже начальник управління Анатолій Літош. –
7 лютого було оплачено ще 70,7 тисячі гривень незахищених видатків. Із них 30,7 тисячі – на корми. Найближчим часом у визначені законом терміни буде проведено остаточну оплату.
Як бачимо, «крига скресла», проте грошей, які вже надійшли на рахунок зоопарку, зокрема на корми, замало, аби розрахуватися із підприємцями. Що буде далі – невідомо.
Цього року сума запланованого фінансування зоопарку становить 535 тисяч гривень, та про ці гроші поки що навіть не йдеться.
Віктор Ткаченко
Деснянка вільна №13 (416)
|
