 2 грудня в Чернігівському обласному художньому музеї відбулося відкриття персональної виставки живопису Михайла Прокопюка (1926-2001) до 85-річчя від дня народження.
Творчість чернігівського художника Михайла Прокопюка є однією зі значних сторінок мистецького життя Чернігівщини ІІ пол. ХХ ст. Поєднавши своє прагнення до творчості з великою працездатністю, Михайло Прокопюк відбувся як справжній митець. Виставка творів з нагоди його 85-річного ювілею у стінах Чернігівського обласного художнього музею яскраве тому підтверження, адже дає змогу оцінити вагомий доробок талановитого живописця.
Народився майбутній художник 13 листопада 1926 р. у с. Суличівка Ріпкинського району в багатодітній родині вихідців з Волині. На його долю випали тяжкі тридцяті роки, які забрали у нього матір, залишивши лише теплі спогади про найдорожчу людину. Природньо, що центром Всесвіту для сина став батько Севастян. Саме від нього Михайло успадкував мистецький хист, працелюбність.
Колегами по пензлю, з якими повсякчас працював на етюдах Михайло Прокопюк, можна назвати однокурсника Віктора Береговця, Степана Бібіка, Андрія Мордовця, Володимира Коржа, Ігоря Курача, Миколу Кошеля.
Вихований на традиціях реалізму, М. Прокопюк розвинув їх у своїй творчості в жанрі портрету, пейзажу, натюрморту, тематичної картини.
Чернігів став саме тим містом, де проходило формування художнього таланту молодого митця з тонким ліричним світосприйняттям. Особливо воно відчутне в його пейзажах: у краєвидах Чернігова («Вулиця Серьожнікова», 1971 р., «Чернігів. Вулиця Леніна», 1973 р.) та Седнева («Седнівський етюд», 1978 р.), у цвітінні весняного саду («Яблуневий цвіт», 1991 р.). М. Прокопюк, обравши об’єктом зображення невибагливі мотиви природи, зміг побачити красу рідного краю в малому і силою живописних засобів піднести її.
Портретна творчість Михайла Прокопюка характеризується розмаїттям прийомів і знахідок. Композиція варіюється і змінюється в залежності від образного задуму, проте завжди художник прагне передати індивідуальну неповторність моделі, підпорядковуючи цьому всі засоби художньої виразності.
Михайла Прокопюка завжди вирізняла ретельна і продумана праця з натурою. Велика вимогливість до себе спонукає художника ініціювати створення студії, де його колеги і він сам могли би самовдосконалюватися. За таких обставин були написані погрудні портрети чернігівських художників Ігоря Курача та Миколи Кошеля (обидва без датування).
Часом, у своїх пошуках пластичних рішень художнього твору, автор звертається до дитячого образу. Однією з творчих удач художника можна назвати портрет-картину «Вечір на селі», 1969 р., яка вирізняється складною композиційною побудовою, що за своїм значенням переростає в сюжетну картину і виступає як засіб розкриття зв’язку портретованого з довкіллям, рідним йому середовищем існування. Дитяча щирість втілена люблячим дідусем у портреті онуки художника («Олена Шевцова», 1985 р.).
Смислове навантаження живописної мови художника відчувається в «Жіночому портреті», 1996 р., де риси характеру портретованої зумисне акцентуються вигаданими деталями зовнішності.
У Михайла Прокопюка, як і у кожного митця, у певний період творчості виникла потреба у написанні «Автопортрета», 1985 р. як значної етапної роботи.
Художника без перебільшення можна назвати майстром тематичного натюрморту. Прості, але композиційно продумані, ці твори несуть на собі відбиток особистих уподобаннь чи переживань автора, відображають суспільно-політичні події вітчизняної історії («Натюрморт з кактусом», 1971 р., «Натюрморт з грузинською вазою», 1976 р.).
Однією з основних тем творів митця є возвеличення простої людини – людини праці («Працівник землі (Старий з онукою)», 1983 р.), жінки-матері («Вечеря», 1984 р.). Полотна звучать лірично і монументально водночас. Цьому служить широка епічна узагальненість живопису і емоційний лад робіт художника.
Творчість Михайла Прокопюка охоплює один із нелегких періодів у розвитку художнього життя Чернігівщини, який історично співпав з повоєнною розбудовою. Вміння цілісно сприймати художні образи і усвідомлено виражати творчий задум дозволяють по праву назвати митця майстром тематичної композиції, відображеної у доволі широкому жанровому діапазоні.
Воробей Валентин
Фото автора
|
