 У рамках ІХ наукових читань 6-7 жовтня відбулася Міжнародна наукова конференція «Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині». Науковий форум, організований Національним архітектурно-історичним заповідником «Чернігів стародавній», був присвячений 975-річчя першої літописної згадки про Спасо-Преображенський собор у Чернігові.
Дослідники з України, Росії та Білорусії представили свої наукові статті на різноманітну тематику. Головними напрямками конференції були: дохристиянський період та пережитки язичництва; хрещення Русі і перші храми; храми Чернігово-Сіверщини як осередки духовності і культури; храми Чернігово-Сіверщини як пам’ятки давньоруської архітектурної спадщини; дослідження пам’яток сакрального мистецтва; храми як місце поховання князів, княжих родин та духовенства; персоналії, пов’язані з храмами Чернігова і Чернігово-Сіверщини; охорона, реставрація та музеєфікація культових споруд.
Доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, головний науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України Микола Котляр виступив із доповіддю «Мстислав Тмутороканський і Чернігівський». Кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри етнології та краєзнавчо-туристичної роботи Інституту історії, етнології та правознавства ім. О.М.Лазаревського Чернігівського національного педуніверситету Анатолій Адруг розповів про відбудову чернігівського Спасо-Преображенського собору в другій половині ХVІІ- на поч. ХVІІІ століть.
Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини, кандидат архітектури Віктор Вечерський представив наукову розвідку «Дерев’яні храми Чернігіво-Сіверщини». Він відзначив, що українські дерев’яні церкви є історико-мистецьким феноменом всесвітньо-історичного значення. Саме на Чернігово-Сіверщині спостерігається найбільша різноманітність типів дерев’яних храмів. До того ж, вони представлені блискучими архітектурними витворами, що увійшли до скарбниці світової архітектури. Зокрема, тридільні одноверхі храми: Георгіївська церква 1772 р. у с. Велике Устя на Чернігівщині та Покровська церква 1778 р. у Кролевці (не збереглися). Класичними й рідкісними зразками дерев’яних церков Чернігово-Сіверщини, є храми в Новгороді-Сіверському і с. Пирогівці. Віктор Васильович наголосив, що на Сіверщині і в пов’язаних з нею регіонах (Полтавщина, Слобожанщина) у добу Гетьманщини розроблялася архітектурна тема баштового храму, при чому як у дерев’яній, так і в мурованій архітектурі. Найхарактернішими прикладами тут можуть бути тридільна одноверха Георгіївська дерев’яна церква XVII ст. у Седневі і розташована за 300 м від неї мурована хрещата однобанна Воскресенська церква 1690 р. На завершення Віктор Васильович підсумував, що на Лівобережжі дерев’яна церковна архітектура визначально впливала на формування мурованої архітектури, яка створила у XVII-XVIIІ ст. таке видатне, європейського рівня явище, як український національний стиль, за яким закріпилася в літературі умовна назва «українське бароко».
До речі, Віктор Васильович Вечерський презентував учасникам наукової конференції дві книги: «Історико-культурні заповідники» та «Фортеці й замки України». Обидві вийшли у світ цього року за підтримки Державної служби з питань національної культурної спадщини та згідно рішення Вченої ради Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. Перша книга – наукова монографія – присвячена проблемі розроблення генеральних планів розвитку історико-культурних заповідників України, де головна увага відводиться розробці Генплану Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» у 2008-2009 рр. У другому науковому виданні розповідається про фортеці і замки України ХІ-ХІХ ст.
Микола Маханьков, науковий співробітник Національного заповідника «Глухів», виступав з доповіддю «Персоналії, пов’язані з храмами Глухівщини». Директор Вишгородського історико-культурного заповідника Ірина Пироженко розказала про етапи будівництва церкви перших православних святих Бориса і Гліба у Вишгороді на Київщині. Доктор філософських наук, професор ЧНПУ Володимир Личковах представив дискусійну нову гіпотезу про походження назви міста Чернігова. Дослідник з Росії – Василь Пуцко, заступник директора Калузького обласного художнього музею, виступав з доповіддю «Біля сакрального мистецтва християнізації Русі».
Провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Ірина Черевко розповіла про збереження печерських комплексів у Києві. Вона відзначила, що нині виникли нові проблеми у питанні збереження підземних споруд. Художник-реставратор Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Раїса Боголюб розказала про реставрацію ікони «Тайна вечеря» з унікального іконостасу Спасо-Преображенського собору. Кандидат історичних наук, доцент, зав. кафедри історії та археології України ЧНПУ Володимир Коваленко виступив з доповіддю «Спаський собор у контексті політичної історії Русі першої половини ХІ ст.».
До речі, інтерес науковців до цьогорічної конференції був досить високим: понад 70 доповідей представили дослідники. Тож, на другий день (7 жовтня) їх розподілили на дві секції: «Історія культури, мистецтвознавство» та «Пам’яткоохоронна діяльність, археологія, музеєзнавство».
За матеріалами наукової конференції «Спас Чернігівський у всесвітній історико-культурній спадщині» планується видати науковий збірник.
Сергій Черняков, «Чернігів стародавній».
Фото: Валентин Воробей, Головне управління культури, туризму і охорони культурної спадщини Чернігівської ОДА
|
