 Одним із найбільших українських комплексів пам’яток є Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній». Про цю туристичну та науково-культурну перлину Чернігівщини - історію її створення, сьогодення та плани на майбутнє - у розмові з його генеральним директором Андрієм Острянком.
- Андрію Миколайовичу, насамперед поговоримо про історію створення заповідника: офіційною датою заснування вважається 1967 рік, адже саме тоді Рада Міністрів УРСР прийняла постанову про відкриття на правах філіалу Державного архітектурно-історичного заповідника «Софіївський музей» Чернігівського державного архітектурно-історичного заповідника. Але ж все починалося набагато раніше...
- Справді, 1929 року була перша спроба створити інституцію та спеціальну комісію зі збереження пам’яток старовини. Але, зважаючи на нелегкі часи й історичні обставини, вся робота залишилася лише на паперах. Після війни держава доклала чималих зусиль, аби відновити пам’ятки міста, адже Чернігів був майже повністю зруйнований. У 1946 році місто включили до списку «Історичні міста України». Туди увійшли також Київ і Львів. Відтоді почалося відродження історичних та архітектурних скарбів. Поступово виникла потреба у закладі, який би займався збереженням, вивченням та популяризацією цих об’єктів. І у і967 році створили філію заповідника «Софія Київська», а згодом, 1978-го, наш заповідник стає самостійним.
- Що являє собою «Чернігів стародавній»?
- До його складу входить 31 об’єкт. 26 із них є пам’ятками національного значення - визнані державою як надзвичайно цінні та унікальні. Шість - Спасо-Преображенський, Борисоглібський і Успенський собори, Іллінська і П’ятницька церкви, а також Антонієві печери - домонгольської доби.
«Чернігів стародавній» розташований на площі близько 60 гектарів.
Науковий та фондовий матеріал заповідника нараховує понад 70 тисяч одиниць зберігання, серед яких унікальна колекція професійного, народного та старообрядницького іконопису XVIII-XIX ст., більше 800 ікон, колекція стародруків, фонд фотонегативів та дерев’яного різьблення.
Тож на наш колектив, а це 53 фахівці, покладено важливе і відповідальне завдання - охорона с тарожитностей та їх наукове дослідження і популяризація.
- Як багато туристів відвідують заповідник щороку?
- Приблизно 270 тисяч. Втім, останніми роками туристів поменшало, але це загальноукраїнська тенденція. їдуть до нас не лише з України, ай з майже трьох десятків країн.
Ми ж, щоб привабити якомога більше відвідувачів, намагаємося урізноманітнювати тематику виставок, залучаємо експонати з інших музеїв, приватних колекцій. Нещодавно представили роботи видатного скульптора Олега Пінчука, картини Георгія Делієва та Нікаса Сафронова.
Також постійно проводимо наукові конференції, творчі зустрічі. Видаємо книги, періодичний збірник наукових праць «Чернігівські старожитності» тощо.
- Хотілося б дізнатися про плани на перспективу
- Найближчим часом вийде друком книга про Борисоглібський собор. Взагалі у 2014 році у нас багато масштабних проектів та ідей. Але наперед розповідати не в моєму характері. Тому, як кажуть, поживемо - побачимо!
|
