 Почалися розкопки біля найдавнішого храму Східної Європи - Спасо-Преображенського собору в Чернігові. Учені кажуть, що ці дослідження можна порівняти хіба що з вивченням Десятинної церкви в Києві. Бо тільки залишки її фундаменту - старші за мури чернігівського собору. До українських дослідників давнини вже долучилися фахівці російського "Ермітажу".
Чернігівський Спасо-Преображенський собор - одна з найстаріших монументальних кам'яних будов України - головна споруда Чернігівського князівства. Собор закладений у 1036 році князем Мстиславом
Володимировичем. Утім в оригіналі собор мав дещо інший вигляд - з обох боків були погребальні каплички. Століття перебудов та подальша руйнація - тепер їх можуть знайти хіба що археологи.
Павло Тирський, журналіст: - На місці розкопок якраз і знаходились погребальні споруди. Саме тут могли поховати високоповажну особу. Наприклад, князя. Втім під час розкопок так і не знайшли жодних останків.
За однією версій, у цій погребальні якраз і мали поховати князя Мстислава, в іншій - як твердять литописи - захоронили князя Святослава Ярославовича. До цього розкопки тут проводили 90 років тому і саме вони виявили результати підземного будівництва на місці погребальних каплиць. Нині архелоги запрацювали з новою силою.
[b]Олена Черненко, доцент кафедри історії археології україни Чернігівського національного педуніверситету, начальник експедиції:
- Пристройки были изучены на уровне науки того времени, на уровне науки 20-х годов, тогда знания древнерусской архитектуры находились на начальной стадии, не был накоплен материал для аналогий, для датировок. То есть датировка изначально была неверной, неправильной и выводы относительно. Возниковения этих сооружений тоже были не совсем верные - они вошли в научную литературу - сегодня все это уже придется менять.
Дані, які отримають під час нинішніх розкопок, мають прояснити - як саме і за допомогою яких матеріалів будували наші пращури.
Євген Торшин, науковий співробітник державного музею "Ермітаж" (Санкт-Петербург):
- Мы можем проследить, как говорят архелоги, стратеграфию клада. Последовательность возведения разных частей здания с помощью разных строительных материалов как кирпича разного, такого тонкого - византийського, так и разных типов растворов. И это важно для того, что потом можно будет датировать другие здания Чернигова.
Як твердять учасники розкопок, працювати доводиться проводити дуже обережно - для цього цілий набір інструментів - від лопат до щіточок. Утім кажуть - найскладніше було саме розпочати розкопки.
Олександр Гавриленко, студент ЧНПУ:
- Поначалу была главная проблема - что много мусора было. Когда были предыдущие раскопки проводились, то было много строительного мусора. Его засыпали и нам приходилось это все расчищать, грубо говоря, лопатами - в этом состояла основная сложность.
Через це будівельне сміття під загрозою руйнації опинився сам собор. У порожнини під стіни споруди постійно потрапляла вода, від чого руйнувався сам фундамент. Тож якщо нинішні розкопки обійдуться без сенсаційних відкриттів, археологи цілком можуть стверджувати - врятували собор від руйнування, вивізши тонни сміття.
|
