Вже тридцятий рік тривають археологічні дослідження комплексу Троїцько- Іллінського монастиря. Але й досі кожна експедиція відкриває таємниці історії та продовжує заповнювати білі плями в літописі чернігівської святині.
Цього разу студенти Інституту історії, етнології та правознавства ім. О. Лазаревського досліджували ділянку в яру поблизу печер. Виявилося, що тут, поблизу монастиря, жили зовсім не монахи.
– Ми знайшли досить велику кількість фрагментів посуду, як керамічного, так і скляного. Досить цікава знахідка – така собі глиняна фляга, прикрашена з боків фігурками людських облич. Серед посуду – і келихи. Знайшли фрагменти жіночого скляного браслета. Тут, ймовірно, було житло десь початку-середини ХVІІ століття. Скоріш за все, тут жили селяни, які обслуговували монастир. Ще одне житло, чотири на чотири квадрати, ми знайшли і в давньоруському шарі. На дні яру колись тік струмок, тому цілком логічно, що поблизу нього й селилися люди. Над цими шарами добре збереглися опори мосту, який перекинули над яром наприкінці ХVІІ століття, – розповідає про знахідки Володимир Руденок, завідувач відділу печер Чернігівського Національного архітектурно- історичного заповідника "Чернігів стародавній”.
Перші дослідження комплексу ще в 1967 році розпочала спелеологічна секція під керівництвом Герарда Кузнєцова. На сьогоднішній день Антонієві печери – один з найкраще досліджених печерних комплексів в Україні. Але роботи для археологів ще вистачить і на кілька майбутніх років.