 «На синім небі зіронька сяє, по всьому світу вістка спадає: во Вифлеємі в стайні низенькій Дитя родилось – Ісус маленький!»
Скоро улюблене свято всіх християн – Різдво Христове. Підготовка до нього завжди несе багато радості, адже включає в себе багато колоритних звичаїв і традицій, які дійшли до нас від предків. Головним з таких звичаїв є приготування вечері на Святий вечір (6 січня).
Згідно з українськими традиціями – Різдво Христове – свято сімейне. Та особливим є переддень Різдва – Святвечір, до якого старанного готуються заздалегідь.
Різдву передує чотиритижневий піст. Його останній день називається Святим вечором, або Багатою кутею. У сам день для господинь дому випадає важлива місія – приготування дванадцяти пісних страв, що символізують дванадцять Апостолів Ісуса Христа.
Цього дня люди намагаються не їсти до сходу першої зірки. Потім починається святкова вечеря.
Господар шанобливо заносить до хати дідуха і ставить його на покутті. У селах і досі збереглися традиції встеляння підлоги сіном, на знак того, що Ісус народився в яслах на сіні. На стіл також клали сіно. Святвечірній обрус же означає, що новонароджене Дитя було сповите у хустину своєї Матері – Марії. На чотири кути столу зазвичай кладуть зубці часнику, аби сім’я була міцною, здоровою та щасливою. Запалена свічка означає світло, яке для світу приніс Христос, народившись, а ще – надвечірню Зорю, яка вказала шлях волхвам і одночасно сповістила про народження Сина Божого.
На стіл ставлять 12 пісних страв.
«Королева» страв – це звичайно ж кутя. До неї завжди було особливе ставлення, адже головні її компоненти дуже символічні. Зерно, наприклад, символізує воскресіння з небуття, мак – достаток, а горіхи з родзинками – довголіття та процвітання.
Крім куті, в Святий вечір на столі має бути ще 11 пісних страв. М’ясні і молочні страви з меню повинні виключити, адже ще триває піст. Їх місце можуть замінити. Горох, як символ Божої весни, яка завжди відроджується в людині після занепаду. Борщ – символ торжества добра. Оскільки господиня готує пісний борщ із різних простих рослин, які дарує їй земля, так само християнин вишліфовує свою волю із простих щоденних малих здорових практик, які почерпнув із родинного дому або доброго християнського суспільства. Різдв’яний борщ заквашується попередньо приготовленим квасом з буряка, тому має темно-червоний колір. Він ще символізує кров вифлеємських дітей, знищених за наказом Ірода.
Голубці (пісні) – сама назва цієї страви вказує на її символічність. Голуб – символ Божої любови, символ Святого Духа, символ краси і сили, отриманої від Сотворителя.
Риба – у ранньому християнстві була прийнята як символ Христа багатьма Отцями Церкви. Знак риби був першою монограмою Христа. Грецька абревіатура ІХТІОС – ім’я Ісуса читається як «риба». Саме брати-рибалки стали першими учнями Ісуса, який сказав їм, що вони будуть «ловцями людей». Віруючі, учні Христа, як і Він самих, уподібнювалися рибам, які перебувають у безпеці лише у «воді вчення».
Багатство і достаток символізують пиріжки – з капустою, грибами, квасолею, маком.
Вареники з вишнями, яблуками, сливами, грушами – символізують достаток. Місце людини Господь призначив у Царстві Божому, де вона відчуває себе добре «як вареник у маслі».
Млинці – своєрідний символ сонця. Новим Сонцем для християн став Ісус Христос.
Каша – символізує продовження роду, це Божий народ, який консолідується навколо новонародженого Ісуса. Вона є символом загального союзу людей завдяки освяченню людського роду, що до нас прийшло через втілення Сина Божого.
Пиріжки (коржі) – символ, здоров’я і щастя, які людина зможе отримати в постійному спілкуванні з новонародженим Ісусом.
У давнину на столі в Святий вечір не обходилося і без узвару – компоту із сухофруктів.
Після вечері діти йдуть колядувати. Як правило, колядують хлопчики. Вважалося, що вони приносять удачу.
У ніч на Різдво, за народним повір’ям, творяться всякі чудеса. Вважається, що в цю ніч «відкриваються» небеса, всі земні води, джерела і колодязі наділяються чарівної цілющою силою, а якщо в цю ніч хтось загадає бажання, воно повинно обов’язково збутися.
Святвечір завжди вважався одним з найвеселіших свят. Весь тиждень люди намагалися прожити якось особливо, відзначаючи кожен день своєрідними прикметами і ворожіннями. Особливо уважно ставилися до снів і видінь, які набували на Святвечір особливого значення. Вважалося, що в святвечір, з 6 на 7 січня, зазвичай сняться віщі сни, особливо при зростаючому місяці, тому, для того щоб запам’ятати сон, у верху ліжка ставили свічку і клали сонник, щоб вранці негайно заглянути в нього і розгадати сон, який приснився.
А от на саме Різдво Христове (7 січня) готують велику сімейну вечерю. Піст закінчився, тому на столі можуть бути різноманітні м’ясні страви: домашня ковбаса, смажене порося, порося, фаршироване гречаною кашею, гуска або качка з яблуками, качка з капустою, холодець, окіст, буженина, баранячий бік з кашею та багато інших смачних страв.
Цікаво також знати які традиційні страви готують на Святвечір та Різдво в різних країнах світу:
Німеччина: на Святвечір – карпа або оселедця, на Різдво – смаженого гусака.
Нідерланди: кролика, оленину або дичину. Бельгія: телячу ковбасу з трюфелями, м’ясо вепра, традиційний торт, вино. Люксембург: кров’яну ковбасу, яблука, місцеве ігристе вино.
Данія: качку або гусака, фаршированих фруктами; рисовий пудинг, посипаний корицею.
Ірландія: індичку або окорок.
Іспанія: на Святвечір – симаженого баранчика, на Різдво – молюсків, індичку, молоде поросятко, херес.
Португалія: бакалао (сушену солону тріску), дуже солодкий портвейн.
Греція: індичку у вині.
Італія: на Святвечір – парову тріску або окуня з білим вином.
Японія: новорічні холодні закуски «о-сечи-ріорі», які складаються з холодної квасолі (що приносить щастя) з рисом, рисових тістечок, маринованих та свіжих овочів.
Радуйся, земле, Син Божий народився!
|
