 Справді грандіозна, унікальна виставка нещодавно відкрилася в Нью-Йорку (США) в приміщенні Українського музею. Козацькі клейноди (булава, прапори), листи гетьманів Богдана Хмельницького, Івана Виговського, Пилипа Орлика, мапи, гравюри, дипломатичне листування, Євангеліє ХVІІ століття, срібні царські ворота Борисоглібського собору в Чернігові, срібний з позолотою кіот Іллінської Богоматері…
Усі ці раритети вперше перетнули Атлантичний океан, склавши основу виставки «Україна – Швеція: на перехрестях історії (ХVІІ-ХVІІІ століття»). Загалом це 150 унікальних пам’яток, які належать 27 інституціям (музеям, архівам, бібліотекам і приватним колекціонерам) України, Швеції та США.
Ця експозиція є своєрідним продовженням проекту за такою самою назвою: з жовтня 2008 по квітень 2009 року в Національному музеї історії України була відкрита виставка, яку відвідали король Швеції Карл ХVІ Густав і тодішній президент України Віктор Ющенко.
Юрій Савчук, куратор виставки в Українському музеї, голова Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України кажуть, що весь історичний матеріал, представлений в Нью-Йорку, унікальний сам по собі. Виставка присвячена надзвичайно цікавому, наповненому енергією національного державотворення, драматичному періоду українсько-шведських відносин протягом XVII – XVIII століть. Останній ще не знайшов належного наукового вивчення, культурного осягнення і потребує ґрунтовного суспільного осмислення. Люблю повторювати слова Миколи Гоголя з його малознаного «Размышления Мазепы»: «Оставалось государство, всегда бывшее в великом уважении у козаков, которое, хотя и не было погранично с Малороссией, но, находясь на глубоком севере, оканчивающе¬еся там, где начинается Россия, могло быть очень полезно малороссиянам».
Безцінні реліквії об`єднано в п`ять тематичних розділів. Перші чотири хронологічно охоплюють період XVII – XVIII століть. Вони знайомлять з основними віхами татарсько-шведських та українсько-шведських стосунків. Історичну канву започатковує перший розділ «Балтійсько – Чорноморська вісь: Шведське королівство та Кримське ханство».
Другий та третій розділи «Кроки назустріч: українсько-шведські відносини XVII ст.» і «Україна та Швеція у Північній війні 1700–1721 рр.: Воєнно-політичний виступ гетьмана Івана Мазепи за незалежність України-Гетьманщини», – ілюструють воєнно-політичні взаємини у найважливішу добу історичного розвитку України – період виборювання національної свободи та державного становлення «козацької нації». Останній у цій частині експозиції розділ «Перша політична еміграція України: гетьман Пилип Орлик. Життя, віддане Вітчизні» – своєрідний епілог. Він висвітлює шляхетну вірність взаємним зобов`язанням, дає приклад жертовного служіння обраним ідеалам.
Окремий – п`ятий тематичний блок – є рефлексією карколомних подій XVII – XVIII ст. в історичній пам`яті наступних поколінь. Він – про відзначення 200-, 250- та 300-річних ювілеїв українсько-шведських угод, Полтавської битви, відображає тісні контакти та співпрацю української та шведської інтелігенції початку ХХ ст.
Відкриття виставки «Україна – Швеція: на перехрестях історії (ХVІІ-ХVІІІ століття») в Українському музеї – подія знакова у багатьох вимірах. Досі експонати з музейних колекцій України потрапляли в окремі міжнародні музейні проекти, як-от «Слава Візантії». Нинішня експозиція в Нью-Йорку – наймасштабніший міжнародний проект в незалежній Україні, продукт, задуманий і підготовлений саме в нашій країні.
Експозиція значна за обсягом і вартістю експонатів. Щодо учасників виставки, то тільки з українського боку – це 31 юридична і фізична особа, якими представлені зокрема найбільші українські музеї та архіви. Організатори – Національний музей історії України (Київ) та Український музей (США, Нью-Йорк). «Американський» проект здійснено стовідсотково коштами української діаспори США. Та Юрій Савчук підкреслює: створення самого проекту, його перша презентація, яка відбулася в Україні, стала можливою завдяки поважній держаній підтримці. Без цього не було б виставки в Нью-Йорку.
А щодо Мазепиного золота-срібла, то ця історична постать має прямий стосунок і до експонованої булави, яку успадкував Пилип Орлик після названого гетьмана, і царські ворота Борисоглібського собору в Чернігові, і надзвичайні шати Іллінської Богоматері. Упродовж кількох місяців їх реставрували в Національному науково-дослідному реставраційному центрі в Києві спеціально для нью-йоркської виставки. Розміри пам’ятки вражаючі:
3 метри 45 сантиметрів заввишки. Подібних витворів немає ані в Україні, ні в Росії. Ці золотарські раритети надзвичайної вишуканості було створено на замовлення Мазепи: на всіх них викарбувано його герба.
Людмила Таран
Джерело: УНІАН |
