 Ще зовсім недавно ми з цікавістю слухали прогнози погоди, бо ж хотілося справжньої зими. Вже всі свята відсвяткували, зустріли та провели. Залишилось тільки одне – Водохреще.
Цього року на Чернігівщині зібрали ще не бувалий урожай і щоб закріпити досягнення, Всевишній вирішив нам допомогти.
Повіяв, засипав сніжком всю рідну Чернігівщину та й закріпив це кріпеньким морозцем, щоб в цьому році ми зібрали гарний врожай.
Тепер ми поглядуємо на термометр, а коли ж там потепліє.
Ніч перед Водохрещем була зоряною та ясною. Вранці грянув морозець, такий собі градусів 17. Давненько такого вже не було.
Але як би там не сталося – свято є свято.
У храмах всіх конфесій відбулися святкові служби. І як завжди по обіді, колона православних на чолі з владикою Амвросієм вирушила на лівий берег Десни для здійснення обряду освячення води де вже зібралися бажаючі зануритися в водяну купель. Рятувальники зі спорядженням були як кажуть напоготові.
Купалися всі - і старі, і малі, групками і по одинці, з дітками та жінками. Всі хотіли бути здоровими та щасливими.
Ну а хто не дійшов до річки, ті могли і вдома під душем, адже цього дня воду освятили і на артезіанській свердловині у Ялівщини.
Окрім купання на всіх бажаючих чекали різноманітні розваги, гарячий чай та куліш. А декому від однієї відомої компанії навіть припало по чарочці оковитої.
Сонечко пригрівало та надавало радості життя, ніби то вітаючи всіх з цим величним святом – Водохрещем.
|
