 Написати цього листа до газети мені спало на думку після того, як 23 серпня російські телеканали передали зворушливий сюжет до річниці першого бомбардування Сталінграда фашистською авіацією 1942 року. Дві тисячі ворожих літаків за один день перетворили квітуче місто на згарище й руїни, загинуло близько сорока тисяч мирних жителів. У центрі Сталінграда вцілів лише фонтан із крокодилом та хороводом дітей, точнісінько такий, як наш, довоєнний чернігівський.
Тоді газети багатьох країн світу вмістили фотографію фонтана на тлі палаючого міста.
Від тієї страшної події минув 71 рік. І цьогоріч фонтан, що відродився, як і героїчний Сталінград, урочисто відкрив президент Росії.
Історики стверджують, що за рівнем руйнувань у Великій Вітчизняній війні Чернігів разом зі Сталінградом належить до десятка найбільш зруйнованих міст.
Ровесники буремних подій пам’ятають, як виростали нові квартали нашого міста. У сквері, де поховали тих, хто загинув у боях за Чернігів і Чернігівщину, з довоєнних часів залишався фонтан із крокодильчиком та хороводом дітей у центрі. Як і місто, фонтан постраждав: у когось із дітвори було пошкоджено обличчя, у когось не було руки. Такі от зримі рани війни…
Їх залікували, натомість побудували новий фонтан, ніби «спадкоємця» довоєнного, з жабками та хлопчиком із рибою. І багато років «жабки» були улюбленим місцем розваг маленьких чернігівців. Гадаю, фотографія з дітьми на жабках є у кожному сімейному альбомі.
Будівництво нового музичного фонтана замість «жабок», красивого й дорогого, викликало не тільки радість, а й щемливе відчуття втрати чогось рідного. «Ностальгія», — з докором скажуть мені. Так, ностальгія, але це – одне з найшляхетніших людських почуттів. Саме воно дозволяє нам пам’ятати, цінувати й любити те, що було в нашому минулому.
У прекрасному стародавньому граді Чернігові багато історичних пам’яток, які пережили століття. У різні часи, зруйновані, вони поставали «з попелу» знову й сьогодні служать окрасою та гордістю міста.
То чи не варто відродити фонтан із жабками – як пам’ять про лихоліття та свідка початку мирного життя, а ще – як об’єкт любові не одного покоління чернігівців? Та й місця вистачає – і на Валу, й у парку біля Мегацентру, де обіцяли відкрити дитячий фонтан. Приклад Сталінграда-Волгограда дає право сподіватися на це.
|
