Четвер, 19-Квітня-2018, 23.05.58
Вітаю Вас Гість | RSS
Форма входу
Логін:
Пароль:
Розділи новин
Анонси подій [222]
Всеукраїнські заходи [96]
Туристические отчеты [23]
Виставкова діяльність [81]
Знаменні дати [67]
Конкурси, змагання [48]
Новини турбізнесу [496]
Новини Євро 2012 [80]
Події міста [215]
Регіональні заходи [215]
Церкви Чернігівщини [13]
Суспільство [83]
Сторінки історії [153]
Оголошення [66]
Реклама
Новости туризма
Останні статті
Мы Вконтакте
Посилання

Новое на форуме
Туристичні блоги
Фото Чернігівщини
Статистика

Яндекс.Метрика

Пошук
Головна » 2010 » Січень » 24 » Архітектурне обличчя Чернігова
11.23.40
Архітектурне обличчя Чернігова
У Чернігові збе­реглось багато пам'яток архітектури минулих віків. Вони викликають захоплення у всіх, хто відвідує давне місто.
Огляд пам'яток Чернігова ми почнемо з його головної споруди — Спасо-П реображенського собору, закладеного князем Мстиславом, імовірно, у 1031 році, бо вже 1036 року стіни собору були вимуровані на висоту «на коні стоящи — рукою досящи».
Найбільш характерна риса архітектури собору — ступінчате нарос­тання об'ємів, Воно досягалось насамперед тим, що склепіння цен­трального нефа було значно вище, ніж склепіння бокових приміщень. Враження монументальності, урочистості ще більше підсилювалось невеликими об'ємами двох каплиць-усипалень, хрещальні та башти. Спокійна величність мас храму прекрасно гармонує з витонченим де­кором: нішами, півколонками, арочним вінчанням барабанів та інши­ми елементами.
В давнину інтер'єр собору був яскравим та різноманітним. Стіни й склепіння храму були розписані фресками, а підлога вкрита орнаментами, інкрустованими різноколірним камінням. На жаль, майже все внутрішнє оздоблення та розписи загинули, уціліли тільки незначні фрагменти живопису, які свідчать про велику художню красу та своєрідність Спаського собору.
У безпосередньому сусідстві із Спаським храмом, на північному заході від нього, розташований Борисоглібський собор. Його спору­див у 1123 році князь Давид Святославич. Борисоглібський собор будувався як усипальня чернігівських князів і мав три ніші-аркасолії.
Ця велика споруда — тринефний, триапсидний однокупольний храм, оточений з усіх боків відкритою аркадою-галереєю. Борисо­глібський собор більш стриманий за композицією в порівнянні із Спаським, його одноверхий силует здається статичним, галереї, що оточують храм, надають його обрису піримідальності.
Не менш стриманий інтер'єр храму, де панує світлий просторий купол, який легко несуть підпружні арки. Всередині собор був оздоб­лений фресками, підлога — плитками та інкрустаціями з різноколір­ного каміння, які надають храму великої ошатності.
Стародавня П'ятницька церква належить до типу невеликих чотиристовпних, триапсидних однокупольних храмів. Час спо­рудження Церкви точно невідомий. Дехто датує його кінцем XII— початком XIII століття, інші — 90-и роками XII століття.
Під час татаро-монгольської навали XIII століття П'ятницька церква була зруйнована і відбудована, мабуть, лише через багато десятиліть. Реставраційні роботи провадились 1670 року та у 90-х роках XVII століття. В роки другої світової війни пам'ятка була майже повністю знищена прямим влучанням німецької авіабомби. І тільки завдяки зусиллям видатного реставратора Радянського Союзу П. Д. Барановського залишки церкви були укріплені та вивчені, внаслідок чого створено проект, і унікальну пам'ятку древньоруської архітектури у 1962 році повністю відбудовано.
На особливу увагу заслуговують пам'ятки архітектури XVII—XVIII століть, серед яких виділяються будинок полковника Якова Лизогуба (1690-і роки), колегіум (1700—1702 рр.) та церква св. Ка­терини (1715 р.). Ці споруди збудовані після визвольної війни ¡648—¡654 рр., яка завершилась довгожданим возз'єднанням росій­ського й українського народів.
Після визвольної війни в українському мистецтві відчувається творче пожвавлення. Улюбленими стають не суворі образи оборон­них споруд, а світлі, життєрадісні будівлі з соковитим декором, розрахованим на яскраву світлотіньову гру. Українські майстри творчо переосмислюють досягнення вітчизняного та європейського мистецтва, виробляють свою власну художню мову, власний стиль — українське барокко.
Будинок полковника Лизогуба в плані наслідує традиційну струк­туру українського народного житла. Він тільки більший за розміром і має не дві, а чотири кімнати та двоє сіней замість одних. Архітек­тура будинку по-народному життєрадісна, вона відзначається плас­тичним багатством, різноманітним декором. Площини стін справля­ють враження узористого килима, бо геть «прорізані» численними нішами та вікнами в обрамленні фігурних наличників, колонок і фронтончиків.
Ансамбль колегіуму має значно складнішу композицію. Найдав­ніша східна частина оздоблена тільки фігурним фронтончиком над порталом, зате середня має вигляд пишної шати. З горизонтальним об'ємом будівлі контрастує башта, мальовниче вінчання якої скла­дається з восьми півциліндрів. Особливу чарівність архітектурі будинку надають керамічні прикраси — кронштейни колонок у ви­гляді стилізованої кінської голови, випуклі розетки # та сюжетні рельєфи, що вже не плоскі, як у попередні епохи, а з м'якою реаліс­тичною моделіровкою.
На південь від колегіуму, на невисокому пагорбі, сяючим кри­сталом підноситься церква св. Катерини — один із шедеврів україн­ської архітектури. Споруджений на честь військових подвигів чер­нігівського козацького полку при штурмі Азова в 1696 р., храм був, по суті, історичною пам'яткою, що виховувала патріотичні почуття.
В архітектурі цієї споруди вражає могутній рух вертикальних ліній гранчастих башт, пілястрів, високих вікон, наличників і пів-колонок.
Від церкви св. Катерини дорога веде нас до Єлецького монастиря. Час спорудження його невідомий, але дослідники відносять засну­вання монастиря до 1060 року.
Головна споруда монастиря — Успенський собор (можлива дата побудови — XII століття). За час свого існування він неодноразово зазнавав руйнувань: в роки навали монголів у XIII столітті, 1642 року при нападі на Чернігів польсько-шляхетських військ та в роки другої світової війни — від гітлерівських військ. У 1952 — 1960 рр. храм відбудовано. В процесі реставрації провадились до­слідження, які дозволили виявити його первісний вигляд.
Успенський собор — своєрідний триапсцдний, шестистовпний хре-щатокупольний храм з трьома великими критими папертями з пів­ночі, заходу та півдня.
В Успенському соборі вражає якась особлива урочистість та суворість, створена, мабуть, тим, що в арсеналі засобів виразності є тільки прості архітектурні маси, розчленовані могутніми пів-колонами, накладеними на пілястри. Ніщо не порушує могутнього руху вертикалей колон та пілястрів, а простенька стрічка аркатури контрастом легких форм тільки підсилює це враження.
Всередині храм також величний та суворий. Велика кількість вікон робить інтер'єр світлим і спокійним. У ньому немає різких контрастів, тут усе значливо, просто й зрозуміло.
На жаль, багате оздоблення Успенського собору не збереглось. Але знайдене вітражне скло інтенсивного червоно-рожевого, синього, жовтого, лілового та блакитного кольорів говорить про яскравість вітражів, що колись існували.
Після огляду головного храму Єлецького монастиря найзручніше ознайомитися з каплицею Лизогубів — низенькою одноповерховою прибудовою по всій довжині південного фасаду Успенського собору. Привертає увагу також надбрамна восьмигранна в плані дзвіниця (споруджена у 1670—1675 рр.).
Оглянувши Єлецький монастир, попрямуємо вузенькою стежкою до Болдиних гір, де на підході до верхівки пагорба вимальовуються обриси Троїцького монастиря.
Будівництво головного храму Троїцького монастиря, розпочате у 1679 році, тягнулось майже ціле десятиліття. Оздоблювальні ро­боти провадились до 1695 року.
В основі плану собору лежить тип давньоруського тринефного шестистовпного храму. Нове ж полягає у тому, що західні башти виразно акцентуються, п'ять куполів поставлено не навхрест, а по кутах.
На відміну від древньоруських храмів масив Троїцького собору більш розчленований, його силует динамічний і завершений купола­ми, їх кількість у соборі зросла до семи.
Інтер'єр собору побудований на контрасті арочних членувань триярусних бічних нефів і велетенського центрального подовже­ного нефа, відкритого в бік іконостаса. Освітлений центральний неф контрастує із затіненими хорами, низькі бокові приміщення — з відкритим на всю висоту центральним нефом. Вільно зліта­ють могутні підпружні арки, на яких невагомо лежить величезний купол.
Первісні розписи стін та іконостас не збереглись. Новий іконостас був зроблений у 1731—1734 рр., а нові розписи — в 70—80-х роках XVIII століття. Про їхню художню цінність можна судити по зо­браженнях Саула та архангела Михаїла. їх відзначає майстерність виконання і знання перспективи та анатомії
На південь від Троїцького собору розміщена трапезна, побу­дована у 1677—1679 роках. Архітектура трапезної, її своєрідні форми та деталі вирішені тими ж засобами, що й у будинку Лизогуба. Головна частина споруди — обідній зал — виділена міцним та виразним ритмом півколонок, що чергуються з заглибленими, подібно до амбразур, вікнами і т. ін.
Архітектурний вигляд Троїцького монастиря складався протягом тривалого часу, але, незважаючи на це, для нього характерні закін­ченість, цільність і гармонія з навколишнім краєвидом. Його голов­ний храм розташований на найвищому місці придеонянських па­горбів і надає Чернігову рис неповторної своєрідності та краси.
З кожним роком все більше любителів мистецтва, туристів відвідують Чернігів, захоплюючись його старовинною архітектурою.

Воробей Валентин
Категорія: Церкви Чернігівщини | Переглядів: 1829 | Додав: chernigovec | Теги: Катерининська церква, архітектура Чернігова, церкви Чернігова, болдині гори, Чернігів, Вал, Троїцький монастир, Спаський собор, Антонієві печери | Рейтинг: 5.0/1
Новости по теме: Вічна пам'ять Героям Чернігівщини. Відео
Программа открытия туристического сезона 2015 в Чернигове
Обговорено перспективи розвитку туризму в Україні і на Чернігівщині під час війни на Донбасі
В Чернигове обсудят угрозы и перспективы развития туризма в условиях военной агрессии РФ
В художньому музеї відбувся благодійний концерт на підтримку української армії
Чернігівщина вшанувала 97-у річницю бою під Крутами. Фоторепортаж
План заходів з нагоди відзначення 97-ї річниці бою під Крутами
29 січня - всі у Крути
Сегодня Сосницкий литературно-мемориальный музей А. П. Довженко празднует свое 55-ти летие
Загадочная Черниговщина: от Сновянки до Мезина. Фоторепортаж
Верховная Рада Украины хочет изменить существующий закон о туризме
В Киеве состоялись сборы Черниговского землячества 2015
У Чернігівському історичному музеї відкрилася нова експозиція про бійців АТО
Гетманская столица приглашает на Рождество в Батурин
На Різдво у Чернігові відкриється фестиваль «Чернігівська коляда - 2015»
Погода, Новости, загрузка...
Всього коментарів: 0
avatar