 24 липня за церковним календарем – Рівноапостольної Ольги, великої княгині Руської. Велика княгиня Руська Ольга, у святому хрещенні Єлена, дружина князя Ігоря була першою українською християнкою.
Літописці по-різному оповідають про місце народження та походження
Великої княгині. Одні пишуть, що вона була родом із Ізборська, інші, що
вона – правнучка Гостомисла, який князював у Новгороді. Літописець
Нестор розповідає, що Ольга народилася на Псковщині, росла язичницею і
з юних літ відзначалася розумом та вродою.
В легенді
розповідається, як одного разу син князя Рюрика Ігор під час полювання
захотів переправитися на інший берег річки. Він гукнув юнака, який
правив човном, і, коли той підплив, з подивом помітив, що то була дуже
вродлива дівчина. Коли він заговорив з нею, то був зачарований її
розумом та скромністю. При виборі нареченої він віддав перевагу їй,
простій дівчині. Вона стала дружиною князя Ігоря і після його смерті
правила Київською державою.
Ольга була мудрою правителькою. Існує
цікава легенда, яка прославляє гострий розум княгині Ольги. Коли вона
приїхала в Царгород (Константинополь), то її довго, десь близько
півроку, протримали не допускаючи до зустрічі з імператором (за
церемоніалом того часу). Нарешті після зустрічі з княгинею імператор
помітив її красу і вирішив одружитись з нею. Княгиня Ольга була проти
цього, але відкрито не виступила. Вона поставила умову, що перед
одруженням вона має охреститись і хресним батьком має бути сам
імператор Костянтин. Після хрещення імператор знову почав розмову про
одруження, але у відповідь почув запитання – чи може дочка одружуватись
з батьком. Зрозумівши, що його перехитрили, імператор відпустив Ольгу
додому багато обдарувавши. Однак ця легенда красива, але дуже сумнівна.
Тим більше, що коли посли імператора прибули у Київ, то їх теж
протримали на річці Почайні з півроку перш ніж допустити до княгині
Ольги.
Згідно з літописом, вона охрестилася в 955 р. у
Константинополі, але, мабуть, християнську віру прийняла раніше в
Києві, тому що візантійський імператор Костянтин Порфирородний згадував
про її приїзд 957 р. до Царгороду, але згадок про її хрещення не було.
Скоріше за все, княгиня приїхала туди вже як християнка. У літописі
говориться, що вона «зрозумівши Бога істинного й прийнявши хрещення…
почала жити за Христом, просвітившись усіма добрими ділами, одягаючи
нагих, годуючи голодних, милуючи вдів і сиріт, – з тихістю й любов’ю в
серці».
Церква вважає її рівноапостольною, тому що вона, ніби
рання зоря – день, віщувала про недалеке хрещення усього народу, своїм
прикладом заохочуючи його до цього видатного вчинку. В 964 році княгиня
Ольга віддала правління державою синові Святославу. Упокоїлася блаженна
княгиня 969 р. Князь Володимир, її онук, переніс мощі княгині Ольги до
Десятинної церкви, де вони й нині покояться під фундаментом храму.
|
