“Чернігів стародавній” запрошує на громадські слухання - 19 Червня 2009

Запрошуємо чернігівців взяти участь у громадських слуханнях, присвячених обговоренню Генерального план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” з визначенням меж та зон охорони пам’яток заповідника.
Громадські слухання відбудуться 19 червня, у п’ятницю, об 11.00 у залі засідань Чернігівської міської ради (на 2-му поверсі).
З сообою необхідно обов’язково мати паспорт.
Чернігів вважається перлиною мистецтва всесвітнього значення. Наше місто є одним з найстародавніших у Східній Європі, скарбницею культурної спадщини Русі-України, а також доби Відродження і Бароко. Це – найзначніше і найсвоєрідніше місто лівобережної половини України, що є багатошаровим містобудівним організмом, який не має собі рівних серед східнослов'янських міст за різноманітністю, хронологічним діапазоном і ступенем концентрації нерухомих пам'яток культурної спадщини в комплексі з унікальним природним ландшафтом. На території Чернігова понад 100 пам'яток культурної спадщини, що знаходяться на державному обліку. 50% території міста охоплені зонами охорони пам'яток. Визначна цінність Чернігова як історичного міста полягає не лише в універсальній цінності його пам'яток архітектури й містобудування, а й у тому, що саме на цих придеснянських пагорбах зберігся унікальний за своєю цілісністю архітектурно-ландшафтний комплекс, що послідовно формувався упродовж тисячоліття і дійшов до наших днів у високому ступені збереженості. Це останнє в Центрально-Східній Європі східнослов'янське місто, що в своєму містобудівному укладі й вигляді зберегло втілення основних засад давньоруського містобудування. Саме тому Чернігів має значення ландшафтної, містобудівної та архітектурної пам'ятки всесвітнього значення. Це місто справило вирішальний вплив на розвиток містобудування всього східнослов'янського світу (Україна, Білорусія, Росія) упродовж ХІІ-XVII ст. і є винятково цінним свідченням культур Київської Русі, українського відродження і бароко. Саме з огляду на це заповіднику у 1998 р. надано статус національного, а з 1995 р. обговорюється проблема доцільності внесення архітектурно-ландшафтного комплексу м. Чернігова до Списку всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО.
Головна мета розробників Генплану: забезпечення збереження та доцільного використання пам’яток і об’єктів культурної спадщини Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Генеральний план розроблений на замовлення Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Працювали над ним досвідчені науковці та архітектори Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури та туризму України, Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто» та Державної служби з питань національної культурної спадщини.