 У додатку до обласної газети «Біла хата» розповідається про пам’ятки архітектури Чернігівщини, музейні старожитності та видатних людей нашого краю. «Церква архістратига Михаїла в Чернігові», – таку назву має науково-популярна стаття Алли Доценко, заступника генерального директора з наукової та культурно-просвітницької діяльності заповідника. Храм закладений у 2001 році на розі проспекту Миру та вулиць 50 років ВЛКСМ і Бойової. Вже через рік він був освячений. Архітектура храму дещо незвична, аналогів у Чернігівській єпархії нема. Проект споруди розробляв київський архітектор Олег Слєпцов. Проте, в процесі будівництва храму за бажанням церковної громади проект зазнав змін. Алла Доценко у статті детально описує головну окрасу храму архістратига Михаїла – іконостас. Він 3-ярусний. Його проект та різьблення виконав Олексій Корець.
Настоятель церкви – протоієрей Іоан – кандидат богослов’я. «Це людина, з небайдужим серцем, наділена різнобічним інтелектом і великою працьовитістю. Саме завдяки його старанням, наполегливості, працьовитості розбудовується цей храм і весь храмовий комплекс», – пише автор.
Поряд з церквою вже завершується будівництво дзвіниці. Вона восьмигранна у плані, висотою 34 метра. Працює недільна школа для дітей, буде й криниця із святою водою.
«Таким чином, із побудовою храмового комплексу церкви архістратига Михаїла зазначений мікрорайон міста отримав духовний осередок православної віри, а також набув шляхетного і довершеного архітектурного вигляду», – наголошує Алла Доценко.
Завідувач сектору наукових досліджень пам’яток археології Олег Васюта написав статтю до 125-річниці з дня народження Валентина Шугаєвського, видатного вченого, одного із засновників Чернігівського видавництва «Сіверянська думка». Валентин Андрійович народився 16 квітня 1884 року у Києві. Із срібною медаллю він закінчив Чернігівську класичну гімназію. І хоча, згодом він навчався у Петербурзі, але наше стародавнє місто стало для нього рідним. Шугаєвський часто приїздить в Чернігів, займається активною науковою діяльністю. А з 1919 року він уповноважений Чернігівської губернської комісії по ліквідації майна релігійних установ. «З того часу почалася довга і виснажлива боротьба вченого за порятунок і збереження історико-культурних цінностей України», – зазначає Олег Васюта. Згодом Валентин Андрійович працює в Першому радянському музеї в Чернігові, займається він і археологічною діяльністю.
З 1926 року В.А. Шугаєвський переходить на роботу у Київ в Центральний історичний музей. Учений намагається якомога більше зробити для улюбленої справи. Але розпочинаються репресії. Шугаєвського заарештовують і хоча його згодом звільнили, Валентин Андрійович змушений залишити роботу в музеї. В атестаційній анкеті ученому зробили запис: «…наукова продукція носить характер націоналістичний та виявляє елементи великодержавності».
В період німецької окупації Шугаєвський очолює Лаврський музей. У 1943 році переїздить до Львова, а потім до Праги, де займається науковою діяльністю як член Чеського нумізматичного товариства, читає лекції. У 1947 році Валентин Андрійович переїхав до Америки, де продовжує наукову роботу.
Помер Валентин Шугаєвський 2 листопада 1966 року. Його життєвий шлях був нелегким і тернистим. «Однак своєю надзвичайною наполегливістю і відданістю справі, попри всі перешкоди, він зробив вагомий внесок у скарбницю української науки», – відзначає Олег Васюта.
У спецвипуску «Чернігів стародавній» старший лаборант заповідника Олександр Бондар пише про військовий табір в селі Гущин, його поява, ймовірно, пов’язана з розвитком Чернігова в ІХ-Х ст.
Цікаве дослідження опубліковано у виданні про бурсу Чернігівського колегіуму. Автор – Ольга Травкіна, головний зберігач Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», кандидат історичних наук.
Олена Левченко, старший науковий співробітник написала про Андрія Антоновича Карнабіда – засновника фондових колекцій заповідника. На жаль, вже понад чотири роки його немає поряд з нами. Та колеги не забувають Андрія Карнабіда. Про дві виставки, присвячені пам’яті видатного чернігівця й пише науковець архітектурно-історичного заповідника.
У рубриці «Куточок колекціонера» Володимир Руденок, завідувач відділу наукових досліджень печер та пам’яток археології, описує офіційний знак Чернігівського єпархіального братства святого князя Михайла Чернігівського.
Розповідається у спецвипуску й про унікальну пам’ятку архітектури – собор Різдва Богородиці в Козельці та колишній Миколаївський єпархіальний будинок (нині тут розміщується Чернігівський філармонійний центр фестивалів та концертних програм).
| 
